Дніпровська рівнина у своїй північній частині виявляє цілком поліський характер. Але на півночі ми відзначаємо й перші відмінності — високорозвинуте домашнє господарство та сільське господарство значно вище, ніж на Поліссі. На лівому березі Десни лісозаготівля поступово зменшується, і села поліського типу поступаються місцем типовим українським селам, що складаються з акуратно побілених, критих соломою хаток, що мальовничо розкинулися серед фруктових садів. Міста й передмістя тут, як і всюди в лівій половині України, мають цілком сільський вигляд. Міста мають дуже широкі вулиці та площі. З’єднаних рядів дуже мало будинків, а окремі будинки оточені садами та великими дворами. Дніпровська рівнина охоплює більшу частину Чернігівської та Полтавської областей та північну околицю Катеринославської.
Головним містом північної половини відрізку є Чернігів (33 тис. чол.), старовинне місто, можливо, таке ж давнє, як Київ. Лежить на перехресті великої дороги, що веде до Московії, через судноплавну Десну. У місті та його околицях ми знаходимо багато історичних пам'яток, церков, стін і курганів; але теперішнє комерційне значення міста дуже невелике. Конотоп (20 тис. чол.), оточений болотами, а колись міцна фортеця, відома перемогою козацького гетьмана Виговського над росіянами (1659 р.), тепер веде значну торгівлю завдяки своєму залізничному вузлу і має великі поклади торфу. Бахмач, що поруч, є важливим залізничним вузлом. На Семі лежить торгове місто Батурин, колишня гетьманська резиденція, населення якого було повністю винищено Меншиковим у 1709 р. Сосниця, Борзна (12 тис. чол.) і Березна (10 тис. чол.) ведуть незначну торгівлю хлібом і худобою. На судноплавному Остері лежить Нізин (52 000 жителів), старовинне місто часів українських князів, у 17 столітті грецька колонія, що вела жваву торгівлю, пізніше славна своїми великими щорічними ярмарками. Саме зараз торгівля тютюном і зерном міста значно зростає. Також тут є філологічна академія. Далі вниз за течією, на Остері, ми знаходимо два старі міста, Коселець і Остер, з річковою гаванню та значною промисловістю. На Трубайлі й на Альті лежить стародавнє місто Переяслав (15 тис. чол.), засноване Володимиром Великим, відоме перемогою козацького гетьмана Тараса Трясила над поляками (1630 р.). Тут був укладений злощасний договір 1654 року, який приєднував Україну, щойно звільнену від польського панування, до Росії як автономну васальну державу. Колись судноплавний
Трубайло обміліло, залізнична колія залишила місто осторонь, а Переяслав втратив будь-яке значення. Не менш значним є прилегле місто Золотоноша.