скелясті урвища, сміливі скелясті вершини та красиві маленькі гірські озера. Своїм мальовничим характером хребет, вкритий густими дубовими лісами, зобов’язаний геологічному складу. Вигорлат — низка згаслих вулканів, у старих кратерах яких залягають гірські озера краю. Тверда трахітова лава утворює мальовничі скельні стіни та вершини. На схід від Верезького перевалу починається нова гірська ділянка, чи не найхарактерніша в пісковикових Карпатах. Простягається на схід до перевалів Пруту і Чорної Тиси (Тейса) і Яблоницького перевалу. Ця частина пісковикових Карпат носить назву Ґорґани.
Рівномірні гірські стіни Бескиду змінюються тут більш короткими гірськими хребтами, сильно порізаними поперечними долинами. Головні потоки північного схилу Опір, Лімниця — дві Бистриці — течуть через глибокі мальовничі перевали; ще глибшими є долини гірських потоків, які впадають у Тейс, як-от Торез, Талабор тощо. Примітна обставина, що розділовий прикордонний хребет нижчий за хребти, звернені до нього з півночі та півдня, які прориваються чудовими перевалами.
Край хребта Ґорґані також має сліди старої вирівнювальної поверхні і має лише невеликі ущелини, але він значно звивистіший, ніж у Бескиді. Хребет часто стає гострим краєм, а конусоподібні вершини ще більше порушують його монотонність. Висота вершин значно більша, ніж у Бескиду. З галицького боку Попадія досягає висоти 1740 м.; Добошанка, 1760 м.; Висока, 1810 м.; Сивула, 1820 м.; на території Угорщини Стог у мальовничій Бершавській групі – 1680 м.; Блисниця, Свидовезьке хр., 1890 м. та ін.
Хребти та вершини Ґорґані вкриті морями валунів з пісковику, тому до них важкодоступні. Світло-сірий пісковик Ямна, що володіє великою міцністю, проявляється в цій частині гори дуже потужно шарів, і є причиною більшої висоти та яскравіших форм, які місцями нагадують високі гірські хребти. Енергійний процес вивітрювання, якому сприяє зимовий сніговий покрив, розбиває могутні шари пісковику на великі скелі, валуни, уламки та щебінь. Глибокі тріщини зяють між мохом і вкритими лишайниками валунами, багато валунів гойдаються під ногами мандрівника, і багато з них, провалами і накопиченнями, утворили природні камери і западини. Скелясті хребти, вкриті морями валунів, — Аршизія, вершини Ґорґан, звідки й пішла назва всього гірського масиву. Моря валунів і бутового каміння називають Зекіт або Грехіт.
У найвищих групах хребта Ґорґани (особливо на Свидовці) виявлені також виразні сліди льодовикового періоду, льодовикові виїмки з невеликими озерами або з болотами, які зайняли місце озер.