У російській Польщі українці населяють новостворену Холмщину і протягом п'яти століть мусять відбивати експансію поляків на схід. Проте полонізація країни почала прогресувати під російським пануванням, внаслідок необдуманої русифікаторської політики влади та симпатії українського населення до греко-католицької віри, нещадно пригнічуваної росіянами, до якої ще півстоліття тому належали українці Холмщини, симпатії до якої ще не вимерли.
Межа між поляками й українцями на Холмщині має з обох боків більш-менш широку зону мішаного населення і численні етнографічні острови. Проходить через Тарногрод, Білгорай, Штешебрешин, Замостя, Красностав, Любартів, Радинь, Луків, Соколів, Дорогичин і Більськ, досягаючи р. Нарев в Управлінні Гродно. Тут кордони української та польської національних територій сходяться з білоросійським кордоном і починається північний кордон України.
Українсько-білоросійський кордон проходить через Гродненський і Мінський уряди спочатку по річці Нареві аж до її витоку в Біловезькому лісі. Далі лінія проходить через Пружані до річки Ясіолда, повертає біля Поріччя на північний схід і досягає озера Вигонівське озеро. Звідси вона повертає на південний схід і досягає річки Прип'ять в гирлі Зна. Потім ця річка утворює межу до місця злиття з Дніпром. Лише під Мосиром білі росіяни висуваються тупим виступом на правий берег Прип'яті. Треба зауважити, що білі росіяни вздовж описаного кордону утворюють перехід у відношенні до мови та етнології між справжніми білими росіянами та справжніми українцями, які в цьому регіоні є називають Пінчуки. Перехідна зона має ширину від 30 до 50 кілометрів.
Дніпро складає кордон України лише на короткій ділянці в Чернігівській області, від гирла Пріп’яті до гирла Солу біля Лува. Далі межа йде на північний схід повз Новосибків, Нове місто і Сураз аж до Мглина, де закінчується Білорусська країна і починається Руська.
Накреслити точно кордон України до Московії непросто, хоч тут аж ніяк не відбувається поступового переходу, як це було на білоросійському кордоні. Кордон України тут навіть набагато гостріше окреслений, ніж у регіоні, де він відділяє українців від поляків, румунів і мадярів. Але це важко визначити без детального розслідування на місці, оскільки офіційна російська статистика складена дуже на користь правлячої раси. Крім того, слід зазначити, що райони вздовж цього кордону не були густо заселені до 17-го та 18-го століть. Переселенці прибули з одного боку з України та з другого з Московії і осіли в окремих поселеннях. Досі суто українське село чи містечко часто межує з суцільно росіянським, а кількість етнографічних острівців досить велика з обох боків.