У домашньому господарстві України важливу роль відіграє використання тваринної сировини. Ковбасники є по всіх містах України, особливо лівої половини, і їхні вироби користуються доброю славою навіть за межами краю. На Україні живе дубильне й хутрове виробництво". Українські робітники відіграли не останню роль у здобутті всесвітньої слави російської шкіряної промисловості. Головні центри цієї домашньої промисловості лежать у Чернігівському районі (в районах Чернігова, Косельця, Кролевця), Полтаві (близько Сінькова, Полтаві, Решетилівці з її знаменитим кушнірством, Переяславі, Кобеляки), Харків (близько Охтирки, Валки, Ісюм, Суми). В області шкіряним виробництвом займається село Бутурлинівка (райони Сіньків, Кобеляки, Ромен, Костянтинів та ін.). Котельва – головні центри взуттєвої промисловості, на Чернігівщині – Новосибківський, Борснянський та Остерський райони, у Вороніжському районі (Бобрівський, Бірюцький, Валуїцький райони) понад 12 тис. шевців. В українській частині Курщини головними центрами є райони Судза (5 тис. шевців, з них 3 тис. лише в Миропілі) і Грайворон. У Галичині знаходимо сильно розвинуте швейство та гарбарство в Городку, Куликові, Буську, Угнові, Старому Самборі, Риботичах, Надвірній, Бучачі, Потіку тощо.
Рогова промисловість, особливо виготовлення рогових гребінців,
з’являється в Миргороді та Синькові, у Харкові та о Сумах.
З численних інших галузей домашнього промислу в Україні можна побіжно згадати організованих (цехових) художників сакральних картин, яких на Полтавщині налічується понад 300 родин.
Так багато про домашню промисловість. Фабрично-заводська промисловість України перебуває ще в зародковому стані. Проте вона вже виробляє так багато, незважаючи на свою молодість, що Південна Україна, зокрема, на шляху до того, щоб стати найважливішим промисловим < центром усієї Росії. Велике виробництво в Україні ведеться майже виключно іноземними (російськими, єврейськими, англійськими, французькими та бельгійськими) капіталістами — українці вносять лише малооплачувану робочу силу. Українська велика промисловість мусить вести важку боротьбу з економічною політикою російського уряду, що має на меті зупинити занепад переваги московських і петербурзьких промислових центрів і запобігти промисловому піднесенню півдня.