На узбережжя і в лимани дельт річок заходять косяки всіх видів риби — осетра, гаузена, стерляді, «кефала», «бічка», «бальмута». З цієї причини понтійська рибна промисловість була значною протягом тисячоліть. Важливе значення має також видобуток солі з лиманів і солоних озер. Ще до епохи залізниці велика кількість риби та солі в Чорному морі породила в Україні особливий промисел вантажівок, так званих чумаків, які цілими караванами воловими возами приїжджали на понтійський берег, щоб везти сушену рибу та сіль в обмін на зерно.
Українське узбережжя Чорного моря починається від дельти Дунаю і закінчується західними відрогами Кавказу. Більша частина — пологий берег, менша — крутий.
На північному Кілійському рукаві дельти Дунаю, де нині нащадки запорізьких козаків мізерно живуть рибальством, починається узбережжя України. Степ підходить до моря крутим схилом, який облямований вузькою піщано-гальковою пасмою. Берег до дельти Дніпра проходить рівно, без порізів. Навіть знаменитий Одеський порт є штучною гаванню.
Лише там, де річка, струмок, навіть балка виходить у море, крутий схил степового плато порушується. Тоді ми бачимо перед собою начебто величезний ставок, у верхній кінець якого впадає річка, а нижній кінець якого з боку моря замикається сухопутним язичком або перегородкою (Косса, Пересип), як плоскою дамбою. Українською мовою це озеро з морською водою називають лиманом.
Усюди, де потік великого об’єму впадає в лиман, смуга розрізана в одному або кількох місцях. Ці дельти лиману називають українською мовою hirl6. Розірвані лимани, які мають такі зв'язки з морем. До такого роду належать лимани Кундук, Дністер, Бог і
Дніпро. Там, де витікає невеликий струмок, який не має достатнього об’єму води, щоб покрити втрати від випаровування з поверхні лиману, але все ще зберігає надлишок для утримання відкритого вихідного отвору, тоді смуга лиману не має отвору, і вода містить велику кількість солі. До такого роду належать передусім лимани Куяльник і Хадшиб6 під Одесою, великий глибокий Тилігул і багато менших. Вода і грязі таких лиманів мають цілющу силу, і щоліта тисячі пацієнтів вирушають на гарячі береги лиманів, щоб відновити своє здоров’я.
Лимани — це просто затоплені еродовані долини степових річок, які нині заповнені алювіальними відкладами. Тому лимани всіх великих річок надто мілкі, щоб служити хорошими гаванями для більших морських суден. Лиман Дністра дозволяє заходити лише невеликим суднам, які затягують два метри води; гігантський Дніпровський лиман всього 6 м. глибокий, і лише лиман Бог доступний для більших морських суден. Однак систематичне днопоглиблення могло б, без сумніву, принести полегшення та перетворило б ряд лиманів на прибуткові гавані.