Як ми бачимо з цього опису українського узбережжя, воно не є таким, що сприяло б навігації серед мешканців. Брак гаваней, ізольованість, віддаленість від головних шляхів світового сполучення ніколи не могли обнадійливо вплинути на розвиток судноплавства в українців. Однак, незважаючи на все це, вони розвинули дуже високі морехідні якості за часів старого царства – Київського та пізніше в козацьку добу, і теперішня доба також принесла відродження морської майстерності населення українського узбережжя.
Загальний огляд фізичної географії України
Українська гірська країна
Глянувши на карту України, ми відразу розуміємо, що в цій країні марно шукати такої різноманітності конфігурації поверхні, яка властива Центральній чи Західній Європі. У Німеччині чи Франції на порівняно невеликому просторі виникають найрізноманітніші ландшафти — ланцюги високих гір, центральні ланцюги гір, тераси та пагорби, плато та рівнини.
Інакше у нас, на нашій широкій Україні. Можна проїхати сотні миль у будь-якому напрямку, не побачивши зміни в характері пейзажу. Одноманітність, характерна для Східної Європи, властива і Україні. Але не в тій мірі, як до Великої Росії, де безкраї рівнини втомлюють око мандрівника. Бо є в Україні краєвиди високих і центральних ланцюгів гір, мальовничі височини і багато порізані плато, болотисті рівнини і степи, всіяні курганами. Отже, в Україні існує різноманітна конфігурація поверхні, але у великому масштабі, а не як у Західній чи Центральній Європі, обмеженій на малому просторі.
Морфологічним ядром України є замкнута група плетео, яка простягається від країни біля підніжжя Карпат і польської частини Вісли до Азовського моря. Понтійське плато або Авратінський хребет — це загальновживані, але неправильні назви цієї групи плато. Перше позначення може підійти, але друге переносить назву маленького знедоленого хутора біля витоку Сбруча на територію хун.
площі в тисячі квадратних миль. Тому ми оберемо для цієї групи плато назву Українська група плато.
Він утворює компактне ціле між Карпатами і Дніпром і поділяється на окремі ділянки: Ростох, між річками Сан і Буг; Волинь, між Богом і Тетеревом; Поділля, між Дністром і Богом; Покутсько-Бессарабське плато, між Дністром і Прутом; Дніпровське плато, між Богом і Дніпром. Платоподібний характер продовжується на пороговій ділянці цієї річки на лівому березі, де на деякій відстані лежить остання частина Української групи плоскогір’їв — Донецьке плато.