У Холмській Росточі найважливішим містом є Холм (20 000 осіб), заснований, як і Лемберг, князем Данилом, нині єврейське місто, яке веде жваву торгівлю сільськогосподарськими продуктами цього родючого краю, і столиця однойменного уряду. Тарногород і Томашів сумно відомі своєю контрабандою, Білгорай відомий ситопромисловістю, Грубешів і Замостя (12 тис. чол.) торгівлею харчами.
Країною подібного антропогеографічного характеру є прилегла рівнина Підлясся. Ця країна обіймає північну частину Холмського уряду і південну частину Гродненського. Родючі ділянки землі з великими селами тут чергуються з великими лісами (праліс Біловезька) і болотами, в яких переважають невеликі села і хутори. Найважливішим містом Підляшшя є фортеця Берестя (57 тис. чол.) на Мухавці, східна основа фортечного чотирикутника Привіслянщини та важливий залізничний центр, де п’ять ліній з’єднується з Дніпро-Бузьким каналом. Окрім дуже значної торгівлі, Берестя має великі історичні спогади про унію православної церкви з Римом, здійснену тут у 1596 р. На лівому березі Бугу лежать торгові міста Влодава і Біла (13 тис. осіб), на Мухавці Гескобрин (10 тис. осіб), а в околицях Біловезького лісу — давній Кам'янець-Литовський і Більськ.
Сусідньою українською країною на сході є
Українське Полісся. Охоплює південну частину Мінського уряду, на правому березі Зна і Прип’яті, і північну низовинну частину Волинського і Київського урядів. Через рішучу перевагу лісів і боліт сільське господарство має відійти на задній план і обмежитися лише невеликою кількістю вищих і родючих місць. Немає таких великих перешкод для скотарства, але найважливішу роль відіграють лісове господарство та лісосплав. Найважливішим містом Полісся є Пінськ (37 тис. чол.), розташований на судноплавній Піні, де канали Дніпро-Буг і Дніпро-Німан з'єднуються з системою Прип'яті. Тут починається регулярне пароплавство по Прип'яті, тут знаходяться великі лісопильні, сірникові фабрики, судноверфі, пивоварні і медовухи, тютюнові фабрики, тут процвітає активна торгівля і лісосплав. Іншим важливим річковим портом є Давидгородок у гирлі Горині, жителі якого займаються суднобудуванням і річковим судноплавством, займаються ковбасництвом і сироварінням. Далі вниз по річці знаходиться античний Турів, колишнє королівське місто, а тепер жалюгідне маленьке містечко з населенням хліборобів і сплавників лісу. Не менш старовинне місто Мосір (12 000 жителів) зберегло більше значення, маючи хорошу річкову гавань, суднобудівну промисловість і сватання. Останній важливий порт на Прип'яті - Чорнобіль.