Ячмінь вирощують переважно на півдні України, де він займає 28% сільськогосподарських угідь у Таврійській, 26% у Катеринославській, 21% у Харківській та Херсонській областях, 18% у Бессарабській, 17% у Донській областях. Основними районами виробництва є Катеринослав (9,2 млн. кв.), Херсонський (7,9 млн. кв.), Кубань (6,9 млн. кв.) Ячмінь також є важливим експортним товаром Південної України. В інших регіонах України ячмінь вирощують менше, напр. р., на Полтавщині 13%, на Поліссі та в Галичині 9%. Виробництво ячменю в російській Україні становить 49 млн. кв., тобто 61% російського виробництва ячменю.
Важливість інших зерен, звичайно, порівняно невелика. В Україні овес займає в середньому 16% сільськогосподарських угідь (на Поліссі – 21%, на Галичині – 17%, на Чернігівщині – 16%, на Харківщині та Полтавщині – 11%, на півдні України – 5%). Загальний обсяг виробництва становить 28 млн ц. Перше місце посідають Київ, Волинь і Полтава. Як хлібна крупа овес має певне значення лише у карпатців України. Виробництво вівса Східної Галичини становить 4,5 млн. ц. Полбу вирощують дуже рідко і то лише вздовж західних кордонів України. Найбільше значення гречка має на Чернігівщині (близько 27% площі господарств і врожайності 0,8 млн. ц на рік), майже стільки ж виробляють Київщина, Волинь і Полтавщина. В інших регіонах України гречку вирощують значно рідше (7% на Поліссі, 2% у Галичині), на півдні України майже не вирощують. Просо вирощують переважно в Управлінні Києва (10% с.-г. угідь,
2,3 мільйона q. річного виробництва) і Вороніж (9%). На Харківщині й Полтавщині посівність проса становить лише 4%, у Галичині 1%. У Херсоні розпочато вирощування чугари-проса. Основним регіоном вирощування кукурудзи в Індії є Бессарабія, де ця культура займає 32% площі посіву. Індійську кукурудзу також вирощують у прилеглих областях Поділля (7%), Херсонщини (3%), Галичини (3%), Буковини, відіграючи важливу роль у харчуванні населення цих регіонів. Основними регіонами виробництва кукурудзи є Поділля (1,8 млн. ц.), українська частина Бессарабії та Херсонщина (по 1,1 млн. ц.) і Південно-Східна Галичина (0,9 млн. ц.).