Ростохе, званий також Лембергсько-Люблінським хребтом, лежить на рясно порізаному, горбистому, вузькому плато, яке з одного боку обмежене рівниною Сан та Вісли, з іншого боку низовиною Бугу. На південному заході Росточе має крутий край, який, по суті, виглядає досить незначним; на сході вона розпадається на паралельні височини, які поступово знижуються і між якими лежать болотисті долини.
Південна частина Ростохе, яка зливається з Подільським плато поблизу Лемберга і тягнеться до широкої, піщаної та болотистої льодовикової долини річки Танва на північний захід, є плато, перетвореним на ерозійну гірську місцевість. Найвищі пагорби досягають висоти 400 м. Річкові долини в основному рівнинні; лише по крутих краях плато вони глибоко врізані. Крута західна межа дуже мальовнича, з її глибокими ущелинами і лесові стіни. Тут з’являється багато буйних джерел, серед них відоме джерело Парашка, з якого час від часу піднімається важкий стовп води.
Найдавнішим гірським шаром Росточі є крейда-мергель. Над нею лежать майже непорушеними горизонтальними шарами міоценовий вапняк, пісковик, глина, пісок, делювіальний суглинок, тоді як пісок і уламки з багатьма валунами, які безсумнівно північного походження і були транспортовані льодовиками та потоками льодовикового періоду аж до південної частини Ростохе, утворюють всюди важкий покрив. Грунт не надто родючий, особливо поширені піщано-мергельні ґрунти.
Північна частина Росточе, за долиною Танва, являє собою широке, злегка хвилясте плато, яке в найвищій частині досягає висоти лише 340 м. Західна окраїна плато чітко виражена, стрімка, місцями спускається на 100 м. до низовини Вісли. На північ поверхня плато дуже поступово знижується і майже непомітно переходить у рівнину Підлясся. Долини річок, як і Бугу, Вепра, широкі, рівнинні, заболочені.
Геологічна будова північного Росточе майже повністю подібна до південної частини. Грунтовий покрив його також не дуже родючий, і збереглися лише великі ліси, особливо в районах старих моренних пісків і суглинків. Лише в околицях Підлясся ґрунт стає родючішим. Для конфігурації поверхні Росточі велике значення мало також недавнє післяльодовикове підняття ґрунту, хоча тут воно було не таким інтенсивним, як на Поділлі.