У російській Україні економічне значення полювання таке ж незначне, як і в Австро-Угорщині. Ніде в цьому регіоні ми не знаходимо розвинутого, прибуткового мисливського господарства. Навіть на Поліссі полювання не має великого значення і є якнайбільше заняттям кількох лісопоселенців. Тут іноді полюють на кролів, косуль, кабанів, лосів, тетеревів, дику та водоплавну дичину. Полювання на зубрів і бобрів зараз дуже суворо заборонено. Гине багато лисиць і борсуків і порівняно велика кількість ведмедів і вовків. Значно бідніша на дичину Волинь, а ще бідніші Поділля, Київщина, Полтавщина та Харківщина. У всіх місцях найбільше, на що можна постріляти, крім дикої птиці, це на кроликів і лисиць, а часом і на вовків. У лісах і болотах Чернігівщини зустрічається дещо більша кількість дичини. Найбільше значення мисливство має відносно в південній частині України, на Чорноморському кордоні та в Закавказзі. Крім косуль, кролів і лисиць, в степах полюють: на вовків, сайга-антилоп і диких собак; на Кавказі — зубри, олені, ведмеді, рисі. Чисельність степових і водоплавних птахів, ел. напр., дрохв, куріпок, перепелів, диких гусей і диких качок, а з гірських птахів, таких як фазани, гірські перепілки і рябчики, ще значно. Збір яєць водоплавних птахів поки залишається прибутковим заняттям. На берегах Каспійського моря щорічно вбивають 130 тисяч каспійських тюленів.
Набагато більше значення, ніж полювання, має рибальство. Це лише слабкий спогад про те, що було колись, але досі залишається важливим економічним елементом. Рибний промисел України ведеться в трьох регіонах: у відкритому морі, в гирлах річок і в глибині суші, в річках, озерах і ставках.
Справжня промисловість морського рибальства досягає відносно незначних результатів, у середньому 24 Дж/мільйон фунтів стерлінгів на рік. У Чорному морі, вздовж берегів Бессарабії, Херсона і Таврії, виловлюється велика кількість скумбрії, сардин, оселедців і осетрових риб. Основні промисли північного понтійського узбережжя розташовані біля Кінбурнського берега, на острові Тендва, в Каркінітській затоці, на мисі Тарханкут, у Євпаторії, Балаклави, Ялти, Судака, Феодосії. Рибалкою у відкритому морі, через її дорожнечу, займаються лише великі підприємливі фірми, які наймають українські рибальські товариства (артілі) на все літо. Останнім часом почало розвиватися дрібне рибальство. Дрібні рибалки ловлять переважно скумбрію, яку потім солять, рідше коптять. Вони також шукають маленьких, але смачних чорноморських устриць, яких збирають у середньому один мільйон на рік.