Українці є такою самостійною слов'янською нацією, як чехи, поляки, білі росіяни, росіяни, серби чи болгари. Історичне коріння української нації сягає так само далеко в раннє середньовіччя, як і коріння німецької, французької чи англійської націй. Староукраїнська Київська імперія є ровесницею Священної Римської імперії німецького народу. Але, якщо еволюція великих європейських народів була стійкою і безперервною, то український народ був на заваді свого розвитку через своє географічне положення на порозі Азії. Монгольський напад у 13 столітті зруйнував Київську державу і запровадив 500-літнє татарське лихо. Знесилена безперервними походами та полюванням на рабів кримських татар, Україна підпала під владу Литви та Польщі, які не тільки не змогли позбавити землю від татарської загрози, а й посилили національно-соціальний та релігійний тиск. Інстинкт самозбереження привів український народ у той неспокійний час до створення чудового військова організація українського козацтва, а приблизно в середині XVII ст., у переможній війні, скинути польське ярмо. Так виникла друга українська держава – Козацька Республіка. За Переяславською угодою (1654) воно відійшло як васальна держава до Росії, яка була з нею релігійною вірою. Але Росія порушила договори про сюзеренітет, розділила спустошену українську землю з Польщею і через півтора століття перетворила автономію України на жалюгідне кріпацтво. Після того, як Росія в результаті поділів Польщі об’єднала під своєю владою майже всю українську територію (за винятком Східної Галичини, Північно-Західної Буковини та Північно-Східної Угорщини), вона кинула всі сили на знищення також і національної незалежності українців. У 17-18 століттях українська нація втратила свої верстви — аристократію, дрібну шляхту, заможне міщанство — спочатку через полонізацію, потім через русифікацію. Вона залишила лише незначне духовенство, нижчий середній клас і повністю пригноблене селянство. Таким чином, наприкінці XVIII століття, здавалося, пробила остання година українського народу.
Тому легко пояснити, що в ХІХ ст., коли національне питання стало однією з найважливіших проблем людства, два сусідні народи України, поляки й росіяни, вважали, що розв’язали «українське питання».