Північна рівнинна частина України безпосередньо примикає до Польської низовини, а опосередковано до Північно-Німецької низовини.
Перша ділянка північного рівнинного району називається Підлясся (Підляська земля на польському кордоні). Північну межу її складають південні межі Білоруського плато; західна межа рівнинних височин біля Сідлеза і Більська; на півдні рівнина межує з відрогами Росточі; на сході межею є вододіл Буг-Припать, що становить лише 170 м. висока. Поверхня Підлясся дуже рівна, лише місцями на північній і південній границях злегка хвиляста. Долини річок дуже широкі та пологі. Лише великий ліс (тут лежить відомий Біловезький ліс) та водотоки вносять різноманітність у одноманітну країну. Основна течія Підлясся, Буг, а також його притоки мають характер справжніх низинних річок. Вони течуть своїми надвеликими долинами великими поворотами, діляться на багато рукавів і утворюють незліченні старі русла річок. Крім них, у південному Підляссі ми знаходимо велику кількість озер і багато боліт і боліт, які позначають місця колишніх озер.
Крейдяний і третинний субстрат з’являється лише в дуже небагатьох місцях, решта скрізь вкрита піском і суглинками, які включають валуни і щебінь фінсько-скандинавського походження. Це сліди великого (другого)