MediaArhiv

Частина 2

сторінка 27/255

Українська група плато, справжнє морфологічне ядро ​​землі, навколо якого збираються її прикордоння, простягається від Підкарпатської країни та польського Привістя до Азовського моря та річки Донецьк. Складається з наступних плато: Росточчя, Поділля, Покуття (Бессарабія), Волині, Дніпровського та Донецького плато.

Розпочнемо огляд українських плоскогір’їв з Поділлям. Подільське плато — наймасивніше з усіх плато України, найвище і має найвиразніші риси сильно порізаної високогірної рівнини.

Якщо, покидаючи Карпати, оглянути з краю гірського хребта навколишню країну, то за широким простяганням підкарпатських пагорбів і рівнин, прямо на обрії, спостерігаємо широкі плоскі височини, що закривають горизонт на півночі. Це окраїни Подільського плато.

Західну межу Поділля утворює широка долина річки Верешиці, вкрита болотистими луками та великими ставками. З півдня та південного сходу Поділля обмежене долиною р. Дністер, яка спочатку широка, а потім звужується до канону. Між нижньою течією Дністра і Богом Подільське плато поступово переходить у Понтійську Степову рівнину. На півночі та північному сході Поділля обмежене скелястою долиною р. Бог, а потім вододілом річки, що тягнеться на захід між басейнами Дністра та Дніпра. Біля його межі починається відомий крутий край, який утворює спуск Подільського плато до рівнини Бугу. Від Бродів до Лемберга цим крутим краєм дуже чітко позначається північна межа Поділля.

Незважаючи на виразний платоподібний характер, Поділля не позбавлене гарних краєвидів. Північна крута межа плато місцями піднімається на 200 м. над заболоченою Бузькою рівниною, а його висота над рівнем моря місцями 470 м. Білувато-сірий крейдяний мергель, який є основою цього сорту землі, виблискує здалеку, оголюючись під впливом води, яка стікає по крутому схилу. Міоценовий пісковик, що лежить вище, показує фантастичні скельні груди та яри. Чудові букові ліси значною мірою ще збереглися на крутому краю. Здалеку все створює ілюзію високого вкритого лісом ланцюга пагорбів. Піднявшись на нього, однак, ми бачимо на півдні лише необмежену злегка хвилясту піднесену рівнину з плоскими долинами, що заповнюють весь огляд.