У Бессарабії кордон проходить через Ізмаїл, Білгород, гирло Дністра в його лимані, потім вгору по Дністру до Дубосарів, проходячи авантюрними петлями повз Оргієв і Білзі, поки не досягне вододілу Прут-Дністер, і залишить цю провінцію біля Новоселиці. Незліченні етнографічні острови лежать по обидва боки цього кордону; Румуни на території України і українці на території Румунії. Лише протягом останніх століть земля була заселена густіше, і основна маса румунів була настільки всіяна цією сумішшю рас, що утворила справжню етнографічну мозаїку.
На Буковині межа української території, проходячи спочатку державним кордоном, досягає міст Серет і Радівці. Далі різко повертає на Чернівці і широким поворотом проходить на південний захід і захід через Сторожинець, Віків, Молдавицю і Кирлібабу до Білого Черемошу, де тягнеться в Угорщину. На Буковині теж етнографічна межа українців не має глибокої давнини (без Черемощини).
На Угорщині кордон тим давніший, бо український народ мав тут місце з раннього середньовіччя. Ця межа тягнеться по Вишеві, а потім по Тисі, повз Сіхот до Вишкова. У цьому місці кордон переходить на лівий берег річки і, проходячи по Гутинському хребту, доходить до річки Тур біля Полада. Тут закінчується румунсько-український кордон і починається сусідня країна мадярів.
Межа української території проходить тут у загальному північно-східному напрямку, торкаючись Уйляка, Берегшаша, Мукачева (Мункач), Ужгорода (Унгвар), Бардієва (Бартфа), Сабінова (Кіс Шебен), Кесмарка. У Люблау кордон перетинає річку Попрад і досягає Галичини. Між Унгваром і Бартфельдом словаки стають сусідами українців. Кордон між словаками й українцями дуже нечіткий, і лише дослідженням Гнатюка й Томашівського вдалося його визначити й довести, що протягом століть кордони української території зазнавали порівняно незначних змін.
У Галичині українці є сусідами поляків. Польське панування, яке тривало понад 500 років, витіснило український елемент значною мірою на схід у гористу місцевість і рівнину. Лише в горах зберігся український елемент і українська територія тут утворює півострів, що простягається далеко на захід.
Українсько-польський кордон у Галичині починається від села Шляхтова, на захід від Попрадського перевалу, і простягається на схід, торкаючись містечок Північна, Грібов, Горліці, Змігрод, Дукля, Ріманів, Заршин, аж до Сяніка, звідки йде загальним напрямком Сану аж до Дубецко. Тут вона повертає на північний схід, знову досягає річки Сан біля Радимна,
і йде вздовж лівого берега повз Ярослав, Синяву, Лежайськ, досягаючи Русько-Польської території в Тарнограді.