Межа компактної української території в Курській і Воронізькій губерніях проходить через Путивіл, Рильськ, Судзу, Миропілля, Обоянь, витоки Псіола та Ворскли, Білгород, Корочу, Старий Оскол, Новий Оскол, Бірюч і доходить до річки Дон біля Острогоська. Дон становить меншу частину кордону України, ніж Дніпро. Лінія кордону виходить з річки в гирлі Ікорезу, перетинає річку Бітюг і, минаючи Батурлинівку і Новохоперськ, досягає річки Хопер у країні донських козаків. Тут починається східний кордон української держави. Вона тягнеться спочатку вздовж річки Хопер на південь, перетинає Дон перпендикулярно в гирлі Хопера, проходить Калитву і Донець, втретє перетинаючи Дон біля Новочеркаська, і, роблячи широкий вигин по річці Сал, досягає озера Манич. Навпроти, на лівому березі Дону, українці протистоять калмукам, авангарду підкавказької та кавказької суміші рас. Серед цих рідко розкиданих і культурно нижчих племен протягом минулого століття хлинув сильний потік української та російської колонізації. Український елемент поступово переважає в усьому регіоні Передкавказзя і постійно просувається на схід і південний схід. Формуються й постійно зростають нові острівці україномовного населення, об’єднуючись у більші комплекси.
Від озера Манич проходить кордон України на південь по району Медвеза Ставропольського уряду аж до витоків великого Ягорлича. Потім повертає на схід повз Ставрополь, Олександрівськ і Новогригорівськ. Вузькою смугою українці тут виходять до Каспійського моря. У переписі 1897 р. було тільки припущено, але незаперечно доведено повідомленнями про нові поселення українського елементу в цих краях, що українська територія тут демонструє велике збільшення.
Південний кордон України в кавказьких землях проходить через Терське, Кубанське і Чорноморське Уряди через Нальчик, П'ятигорськ, Лабінськ і Майкоп, виходячи між Туапсе і Сочі на берег Чорного моря. У цьому регіоні сусідами українців, крім росіян, є калмики, киргизи, норгійці, чеченці, кабардинці, черкеси, абхази та кавказькі татари.
Подальший хід південного кордону України,
аж до дельти Дунаю в цілому позначається узбережжям Чорного та Азовського морів. Лише Крим донедавна залишався поза етнографічними рамками України. У міру того, як кримські татари почали емігрувати до Туреччини, проте український елемент набирав сили через постійні підкріплення з центральноукраїнських районів, так що сьогодні тільки гірський район і південний берег Криму вважаються татарською країною.