З цих причин наука повинна залежати від офіційних заяв. Офіційна російська географія розглядає українців лише як одне з трьох племен єдиного російського народу. Про це повідомляє світові офіційна російська статистика. Отже, німецька, французька та англійська географічна наука також зазвичай вважає українців росіянами. Назви Kleinrussen, Petits Russes, малороси означають не самостійний народ, а плем'я російської нації. Такі хибні погляди можна знайти в усіх загальних енциклопедіях і лексиконах, у всіх довідниках з географії та статистики. Австро-угорські українці, які в офіційній статистиці згадуються як русини, також великою мірою сприймаються як частина російського народу, що відрізняється від маси росіян лише своєю католицькою вірою, або, що ще більш примітно, як цілковито самостійна маленька нація під назвою Рутенія, що відрізняється як від малоросів, так і від росіян.
Наслідки такого ігнорування української нації в науковому світі є згубними для українців.
Кожна поява українців на політичній та культурній арені залишається загадкою для всього світу. Загадковою залишається боротьба українців проти Росії і особливо проти її русифікаторської політики. У кожному випадку це пояснюється надуманими політичними, соціальними та економічними причинами, але ніколи національно-культурними. Бо майже ніхто в Європі не знає, що в Україні за своє національне життя бореться велика самостійна нація, а не політична чи громадська партія за своє значення в державі. Боротьба австрійських українців проти засилля поляків у Галичині здається чужинцю ледве розумнішою, ніж прагнення російських українців. Найбільш незрозумілою тут видається боротьба українців проти русофільських течій. Довгий час його вважали нещирим, а то й неіснуючим, і ця обставина принесла українцям незліченні політичні травми.
З цих коротко викладених спостережень ми бачимо, які перешкоди заважають українцям у їхніх зусиллях привести свою українську націю до стану, коли її будуть поважати як рівноцінний елемент з іншими націями Європи. Два сусідні народи, польський і російський, сильніші політично і культурно, намагаються розділити українців між собою, відмовляючи їм у праві на існування як самостійної нації. Проти цих загарбницьких апетитів щосили бореться порівняно невелика армія освічених українців, напівсвідомо підтримувана масою українського народу. Українське селянство протягом століть протистояло всім замахам на його етнографічну національну самостійність. Вона відмовляється, навіть у своїх найвіддаленіших східно-сибірських колоніях, асимілюватися росіянами. Ця характеристика зробила українців предметом прислів’я з їхніми росіянами-сусідами: «Хахол всегда».