Відносини між землею та народом України
Географічне положення України сьогодні таке ж, як і тисячу років тому. Якщо теорії, які називають нинішню українську територію прабатьківщиною арійців, правдиві, то українців слід вважати первісними автохтонами. Межі української нації теж сьогодні майже такі ж, як і тисячу років тому, хоча тим часом відбулися великі зрушення. Тільки на заході українці втратили перед поляками смугу завширшки близько 30 кілометрів через полонізаційний рух, який просувався на схід від 1340 р. На цій ділянці український елемент зберігся лише в горах. Північний кордон, поруч з білими русами; який з первісних часів складався з великих лісів і боліт, завжди залишався без будь-яких змін. З іншого боку, частина північного кордону на схід від Дніпра, а тим більше східний і південний кордони зазнали радикальних змін у ході української історії.
Староукраїнська Київська держава швидко розвинула широкий експансивний рух і незабаром охопила майже всю Східну Європу. На півдні давнє Київське царство, а разом з ним південні племена східних слов’ян (предки нинішніх українців) досягли дельти Дунаю й Чорного моря та передгір’я Кавказу, де на території нинішнього Кубанського району давн.
воєводства і дрібного князівства Тмутороканського. Як далеко на північ поширювалися тоді південно-східнослов'янські племена, сказати точно не можемо. Але дуже малоймовірно, щоб вони поширювалися за межі лісів і боліт Полісся.