Великі родовища торѣу широко поширені на Поліссі, Волині, Підляшші, Галичині, Київщині, Поділлі та ін., але вкрай мало робиться для раціональної експлуатації. Лише на Поліссі та в Галичині (40 місць у 1905 р.) вирубують торѣ у великому масштабі, але не можна недооцінювати його значення, особливо для малолісних районів України.
На нафту й озокерит Україна є найбагатшою землею Європи. Уздовж великого вигину Карпат, починаючи з Попрадського перевалу, один нафтовий район змикається з наступним. Вони лежать майже виключно на українській території Галичини, напр. р. Борислав і Тустановичі, які в 1907 р. давали близько 86% галицького видобутку нафти, в українському окрузі Дрогобича. Видобуток нафти в Галичині в 1911 р. становив 14,9 млн. метричних центнерів — (у 1907 р. навіть 17,5 млн. метричних центнерів) і займає третє місце у світовому видобутку (попереджаючи російський Кавказ і США). Значні родовища нафти є також в українському Підкавказькому краї, де в 1910 р. поблизу Гросні та Майкопа було видобуто 12,6 млн. метричних центнерів нафти. Від східного краю Криму і Таманського півострова до Каспійського моря заховані величезні скарби нафти.