Найбільше площі займають сади в Бессарабії (40 тис. га), де вирощують ніжніші сорти яблук, груш, слив і волоських горіхів, мигдалю і абрикосів. На Поділлі тільки селянські сади займають понад 26 тис. га. Крім яблук, груш і слив, тут вирощують велику кількість черешні. Фруктові сади зазвичай розташовані в глибоких долинах річок. Дністровський яр між Хотином і Ямполем дає щорічно півмільйона метричних центнерів плодів. З Поділля і Бессарабії понад 800 тис. ц. свіжих фруктів, 100 000 q. сухоѣруктів і 20000 q. горіхів і мигдалю щорічно експортується. Найбільш розкішно ростуть сади Таврії, які займають понад 7000 га на північних схилах Яйли. Річний обсяг виробництва перевищує 160 тис. ц. фруктів і 40 000 q. з горіхів. У цьому регіоні ростуть найніжніші види яблук, груш і слив, крім того, абрикоси (4000 кв. на рік) і персики. Приблизно в середині травня тут дозрівають вишні. В середині червня абрикоси; в кінці червня сливи і ранні груші; приблизно в середині липня персики і ранні яблука; в серпні у нас осінні груші та яблука, а в першій половині вересня зимові яблука.
Крім цих районів плодівництвом у великих масштабах займаються Київська область та Волинь. Тут вирощують перш за все більш витривалі північні види яблунь і груш, а також вишні. У Херсоні та Катеринославі також процвітає плодівництво; особливо в долині Дніпра, де також росте абрикос. На Полтавщині плодівництво має ще досить важливе значення, тоді як у Харківській, Вороніжській, Курській і Чернігівській областях воно значно менш значне, хоч і тут знаходимо кілька осередків інтенсивного плодівництва; наприклад, в околиці міст Харків, Охтирка, Богодухів. У Галичині плодівництво не особливо розвинене, за винятком Покуття, околиць Косова та подільських ярів, де (біля Заліщиків) вирощують навіть абрикоси та виноград.