В Україні кози зустрічаються дуже рідко, майже виключно в Карпатах, Яйлі та на Кавказі. Свинарство, однак, є чи не найважливішим джерелом прибутку біднішого українського селянства, і як таке воно поширене скрізь на Україні, найбільше на Чернігівщині, Волині та Кубані. Окрім стибридингу, в деяких районах ведеться екстенсивне розведення. На пониззі Дніпра і Дністра великі стада свиней залишаються в плавнях все літо і осінь. Поліпшені породи англійських свиней (йоркширська, беркширська та ін.) в Україні не поширені і легко вироджуються, а найпоширеніші породи — російська, польська та південна кучерява — дуже важко відгодовуються.
Верблюдів тримають лише в південно-східних степах України (Таврія, Донщина, Ставрополь), буйволів — лише в Бессарабії, ослів і мулів — у Бессарабії та Таврії.
Підійшовши до кінця нашого огляду скотарства на Україні, ми повинні звернутись до птахівництва, яке становить одне з найважливіших джерел грошових доходів селянства. Зважаючи на воістину спартанський спосіб життя наших селян, м’яса птиці самим тваринником споживається дуже мало, більшість продається перекупникам або в містах. Баланс виробництва над місцевим споживанням такий великий, що вся Україна стала експортним краєм птиці, яєць і пера до інших повітів Росії, до Західної Австрії, Німеччини, Англії та ін. яєць було експортовано, 90% яких пройшло через кордон. Ці українські уряди дали 40% загального російського експорту яєць, лише Харків дав 8%, Київ 5%. Якщо розглядати решту українських районів Росії, то можна, не боячись помилитися, сказати, що вся російська територія, разом заселена українцями, виробляє більше половини російського виробництва яєць і птиці. Лише Поділля в 1908 р. продало близько 3J^ мільйонів птиці, Харків (1906) \% мільйонів. Галичина близько року 1903 вивозила щорічно яєць на 35 мільйонів крон*, пера на 3 мільйони, птиці на 1J^ мільйон, з яких принаймні дві третини треба зараховувати українській частині землі.
Кожен селянин в Україні розводить худобу. Відсоток ексклюзивних тваринників дуже малий; в російській Україні в 1897 р. він становив ледве 0,4%.
Видобуток корисних копалин
Хоча хліборобство — землеробство і скотарство — має бути поки що головним джерелом промисловості населення України, ця благословенна земля не відчуває браку й інших ресурсів. У різних районах України залягають дуже великі мінеральні ресурси; найбільший в
» 1 крона (1 крона)=20 центів (США)
Донецьке плато, в Карпатах і на Кавказі. Безсумнівно, мало шансів на те, що Україна за допомогою своїх мінеральних ресурсів стане індустріальною країною, як Німеччина чи Англія, але є певна надія, що незабаром вона буде в змозі забезпечити власні потреби промисловими продуктами.