Ці внутрішні пошкодження теорії російської єдності та русофільської хвилі, яку вона створила, з року в рік стають меншими. Українська національна свідомість безупинно зростає в масах української нації, і русофільська хвиля давно б зникла, якби не російські субсидії та якби деякі польські кола, налякані швидким поступом української національної ідеї, не працювали всіма силами, щоб не допустити падіння русофільства.
Набагато важливішими є ті зовнішні шкоди, які завдала українській національній ідеї теорія соборності Росії. Вони можуть бути виражені одним реченням: Внаслідок абсолютизму теорії російської єдності в історії, географії та статистиці Східної Європи цивілізований світ не знає, що існує в Європі велика країна, яка зветься «Україна», і що в цій країні живе нація з окремою індивідуальністю, нація з понад тридцять мільйонів душ, яка носить назву «українці».
Щоправда, з початку нинішнього століття час від часу з’являються журнальні статті та брошури різними провідними мовами, які мають на меті інформувати світ про Україну та український народ. Але ці журналістські зусилля мають лише ефемерну цінність. Політики лише зрідка цікавляться українським питанням, коли на нього звертають увагу. І науковці, якими б доброзичливими вони не були, не можуть надати таким публікаціям перевагу перед офіційними російськими джерелами.
Молода українська наука досі не змогла поширити правдиву інформацію про українську націю, утвердити українську націю в науковому світі як самостійна одиниця серед слов'янських народів. Лише на історичному полі засвідчено самостійне становище українців серед народів Східної Європи, завдяки творам Костомарова, Антоновича, Драгоманова, Грушевського. В галузях філології, антропології, етнології, етнографії та фольклористики є багато трактатів, що стосуються цих наук, але немає систематичного викладу українського народу як однорідного цілого щодо цих галузей науки. В антропогеографічній галузі нинішні рядки становлять першу спробу. Крім того, усі ці трактати з’явилися лише українською чи російською мовами, а отже, залишаються недоступними для переважної більшості європейської науки.