Шкільна робота в Ерзрумі не відрізняється від роботи в Сівасі та Трапезунді. Існують інтернати як для юнаків, так і для дівчат, завжди окремо, як і мусить бути в Турецькій імперії. Важко переоцінити значення школи-інтернату як місіонерської сили. До цих шкіл приводять молодих чоловіків і дівчат, часто з грубих домівок і нерідко з домівок, які деморалізують і шкідливо впливають на дітей. Школа-інтернат облаштована так, що стає новою домівкою для вихованців. Вони оточені корисними впливами. Їхній розум постійно стимулюється до активності, і вони несвідомо змушені приймати американські методи та корисні ідеї. Діти, які приїжджають здалеку, часто залишаються під цим впливом цілий рік, перш ніж повернутися додому. Іноді їм надають роботу під час відпустки, щоб вони залишалися довше. Можна легко уявити зміни, які відбуваються з молодим чоловіком чи дівчиною який ніколи раніше не виїжджав з одного з грубих сіл після року чи двох цього вдосконалюючого досвіду та надихаючих інструкцій.
Коли ці молоді люди повертаються додому, зміни, що відбулися з ними, справляють глибоке враження на все село. Цінність освіти одразу визнається, і часто один учень із району у внутрішній частині країни стає засобом, щоб привести до школи десятки інших, посланих батьками, які, амбітні для своїх дітей, бажають для них такої ж освіти та бачать у них такий самий прогрес, як у сусідській дитині. Не потрібно використовувати свою уяву, щоб побачити, як цілі села та громади підносяться через одного учня, який провів, можливо, не більше ніж пару років у школі-інтернаті американської місії в якомусь віддаленому місті, і який, повернувшись, не лише здійснює мовчазний вплив на освіту та мораль, але може одразу відкрити школу для дітей свого села.
Простіше кажучи, це демонструє вплив і силу місіонерської школи-інтернату на регіон, у якому вона розташована. Хоча для повного здійснення цього впливу потрібен час і хоча лінії можна простежити лише в найвіддаленішій мірі, виявилося, що вони є далекосяжними та фундаментальними. Ці школи також готують студентів до коледжу. Випускники двох середніх шкіл в Ерзрумі пішли переважно до коледжів у Гарпуті, Марсовані та Константинополі.
Місто Сівас у Малій Азії було окуповано американцями як місіонерська станція в 1851 році. Воно розташоване на старій караванній дорозі, що тягнеться від Самсуна через
Токат і Амасія, вісім днів подорожі на верблюді, але тепер легко подолані за шість днів турецькими арабами. Це на маршруті запропонованої американської залізниці, яка зараз обговорюється, і яка, як очікується, простягнеться на схід до Мамуреттаул-Азіза, у вілаєті Гарпут, і так далі на південь.