Сівас відомий серед археологів своїми руїнами сельджуко, стародавньої перської династії, деякі з яких розкривають у своїх фрагментах пишність споруди, частиною якої вони були. Місто розташоване посеред великої родючої рівнини і є центральним ринком для великої території. Його було обрано як місце для місіонерської роботи через його стратегічне розташування на караванній дорозі, а також його велике та економне населення, яке складається з турків, курдів, греків та вірмен.
Одним із перших місіонерів, посланих у цю країну, був лікар. Доктор Вест, який завдяки своїй успішній практиці та, як для них, вражаючим хірургічним операціям здобув неперевершену репутацію сьогодні навіть у віддалених гірських селах того району. Тубільці все ще розповідають про чудеса, які доктор Вест творив своїми хірургічними інструментами, і можна бути впевненим, що ці історії нічого не втратили, оскільки вони передалися другому поколінню і все ще служать на підтримку наукової медицини. Вони ускладнили сучасному лікарю відповідати репутації першого лікаря-місіонера, якого бачили в цьому регіоні. Як і слід було очікувати, ця робота, яка відразу була визнана такою важливою, була збережена, і американський лікар тепер знаходиться в Сівасі з лікарнею та диспансером.
За часів доктора Веста не було місіонерів.
лікарні, а амбулаторія зазвичай складалася з шафи в кутку кабінету лікаря або, частіше, із сідельних сумок, з яких він черпав відповідно до своїх потреб під час подорожей країною. Перші лікарі-місіонери були мандрівниками без робочих годин, але готовими будь-коли і куди завгодно покликати надавати допомогу хворим і страждаючим на межі своїх можливостей. Відповідно до змін, які відбулися з тих днів, лікар природно і справедливо вимагає місця, де він міг би доглядати за тяжкохворими або після хірургічних операцій, доки небезпека мине.