MediaArhiv

Частина 1

сторінка 8/291

Можливим мотивом підпалу було знищення маси документів, виявлених у кіоску Йилдіз після примусової евакуації Абдула Хаміда. Його архіви, офіційні та особисті, заповнили п’ятдесят возів і були вивезені невідомо куди, де їх розглядала парламентська комісія, і вже були зроблені надзвичайні відкриття щодо зради та лицемірства видатних людей. З боку певних осіб, чия репутація буде зруйнована, була і залишається рішучість перешкодити публікації цих документів, і в Палаті депутатів було кілька бурхливих дебатів на цю тему. За відсутності інших пояснень було припущено, що Чериганський палац було підпалено з метою знищення цих приватних паперів екс-султана, хоча це була марна жертва. Документів там не було. Мало хто знав n де вони були, крім комісії, яка займалася їх засекречуванням.

Палац Черіган стояв на березі Босфору приблизно за дві милі від мосту, що з’єднує Галату та Стамбул, і був найпривабливішим і наймистецькішим з усіх численних будівель, які надають слави цій водній течії. Його побудував близько шістдесяти років тому Абдул Азіз, який був султаном з 1861 по 1876 рік і був найкращим правителем, якого Туреччина знала протягом століть. Він призначав його як власну резиденцію, прожив там дванадцять років і помер там найжахливішим чином 17 червня 1876 року. Там його синові, Мураду V, дозволили правити кілька місяців, доки він не був скинутий у результаті змови, яка привела до влади Абдул-Гаміда, покійного султана, і останній кілька років тримав свого старшого брата в полоні в своїх прекрасних стінах, поки він теж не було знято загадковим чином — деякі вважають, що вчинили самогубство, а деякі — насильство. Однак жодна в'язниця не була більш художньою за дизайном або дорожчою за будівництвом. Він був повністю з мармуру, всередині та зовні, а інтер’єр був надзвичайним багатством різьблення, завісами та оббивкою, а також красою настінних прикрас. Під час організації парламенту Чериганський палац здавався найзручнішою будівлею для його засідань. Сенат засідав у державній їдальні, а палата депутатів — у бальній залі, яку було легко пристосувати для цього.