«Між свердловинами та заводом є вісімнадцять трубопроводів, — сказав пан Норман, — які були побудовані Нобелями близько тридцяти років тому. До того часу нафту возили на спинах верблюдів і у візках. Звичайну працю виконують перси, яким платять від тридцяти до тридцяти п’яти центів на день (американські гроші), а кваліфікована праця — вірменська, яка оплачується з шістдесят-сімдесят п'ять центів на день надала своїм працівникам охайні та зручні багатоквартирні будинки з клубами, лікарнями та іншими гуманними умовами».
Містер Норман каже, що галузь не процвітає; що Standard Oil Company витісняє бакинську продукцію з Європи і що Росія зараз є практично єдиним ринком, який бакинські виробники можуть контролювати.
Нове родовище нафти було знайдено протягом останнього року чи близько того поблизу міста Майкоп, у північних передгір’ях Кавказького хребта, і це викликало значне хвилювання. Однак про умови там відомо дуже мало, а стан ринку через агресивну політику Standard Oil Company не сприятливий для його розвитку. Усі визнають, що Standard Company може виробляти кращу якість переробленої нафти, а також мастил та інших побічних продуктів і продавати їх за нижчою ціною на всіх ринках світу, крім Російської імперії, яка захищена заборонним тарифом, ніж бакинські нафтопереробники.
РОЗДІЛ XI ДАГЕСТАН І ЙОГО ДАВНІ НАРОДИ
ДАГЕСТАН — провінція Росії, яка розташована безпосередньо на північ від Кавказьких гір і протягом 300 миль або більше вздовж західного берега Каспійського моря. Це верхівка Європи. Кавказький хребет є межею між двома континентами, а за нею — внутрішні країни. Це стіна, що розділяє християнський і мусульманський світи. Дагестан також є межею області природного зволоження. Це добре наводнена країна з сотнями річок і струмків, які беруть початок у засніжених горах і впадають у Каспій. За межами Дагестану для вирощування будь-яких культур необхідне штучне зрошення грунту. На захід від Дагестану знаходяться ліси, поля конюшини та зернових, пасовища, які завжди зелені. На схід від його кордонів лежить пустеля, яка простягається на тисячі миль через висушені території Азії. Немає нічого зеленого природного росту, поки не досягнуто кордонів Китаю.
Дагестан завжди був здобиччю ворогуючих держав. Його почергово грабували й спустошували всі азіатські орди. Його грунт удобрений кров'ю персів, греків, римлян, готів, гунів, аварів, слов'ян, монголів, татар, турків. «Золота Орда» прокотилася над нею раз у раз у великій приливній хвилі війни, яка запалила два континентів у середні віки. Двадцять століть воно було полем битв, і на його пасовищах відгодовувалися бойові натовпи п’ятдесяти армій.