Куза зазнав невдачі. Він нікому не догоджав і в 1866 році був змушений драматичним чином зректися престолу. Цей інцидент повторився майже в подробицях двадцять років після того, як у Софії, столиці сусіднього королівства, коли болгарський князь Олександр був змушений залишити свій престол. У ніч на 23 лютого 1866 р. партія військових члени національних зборів і провідні громадяни Румунії увійшли до палацу, відчинили двері спальні князя і вимагали його зречення. Документ уже був підготовлений, і коли князеві дали змочену від чорнила перо, він тут же підписав його.
Йому дозволили одягнутись і спакувати кілька необхідних для подорожі речей, посадили в екіпаж і повезли естафетами коней до найближчої залізничної станції, звідки його відправили до Парижа, і Румунія більше його не бачила.
Було організовано провінційний уряд, скликано національні збори, які приступили до обрання графа Фландрії, молодшого брата покійного короля Бельгії Леопольда, господарем. Султан запротестував, і граф Фландрії відмовився від цієї честі. Принц Карл Гогенцоллерн, член королівської родини Пруссії, був обраний замість нього, і вибір був одноголосно ратифікований голосуванням всього народу. Сусідні народи знову заперечували, але Бісмарк послав за принцом Карлом, який тоді був драгунським полковником у прусській армії, і порадив йому поспішати до Бухареста в масках, сказавши:
«Якщо ви зазнаєте невдачі, у будь-якому випадку ви будете мати приємні спогади на все життя».
Через місяць принц Чарльз з'явився в Бухаресті і був прийнятий з великим ентузіазмом. Він переодягнений проскочив через Австрію.
Принц Чарльз був проголошений правителем Румунії у свій двадцять сьомий день народження. Його батько був главою однієї з неправлячих гілок прусського роду Гогенцоллернів і двоюрідним братом кайзера Вільгельма Великого. Його бабуся була Бонапартом. Він отримав освіту в Дрездені і кілька років служив у прусському полку.
сіанська кавалерія. Він був особистим фаворитом при дворах Відня, Берліна, Санкт-Петербурга та Парижа. Він був людиною широких ідей, точних суджень і гострого розуму.