Люди народжуються і перебувають — (це слово, проти якого були заперечення, все ж таки залишилося в остаточній рідкості) — вільними і рівними в правах. Ось основний пункт першої французької леклараши, з якого, по думці АШага ^), ще не виведені всі політичні і соціальні сліди, бо ці: свобода і рівність ще не проникли до області спільних відносин в якій гніздиться рабство т. е. примусова. Метою будь-якої політичної асощащі декларатора ставити збереженні природних і невід'ємних прав. (Чи не того ж хоч, мабуть, і Руссо, у пошуках за формою ассощаші, де людина залишалася б вільною і корилася б тільки самому собі). Члени
1) Це порівняно зроблено в книгах Еллінська, вже згадуваної нами: Ге Е гіпо Чег МепзеВеш пп @ Вйгоеттес!це. Г. 1895, де автор зайняти більше пунктами зближення, чим розрізняючи. По самих французів їх декларація знаходилася під сильним в'яве декларації Америки. «Сінні 146е, сопоїє 4апз іп аце №6піизрЬеге, деуа16 4е ргбГбгалсе зе гапзріалієг Фафог@ звіз поцз», говорив один із членів конституанти. «Я аес]агайоп бгапсаіве ез6 еп стає рагі 1а гадпейов 4ез Ресіага 008 ашегсатез». Расцз дапеб. Т. П. 3 е4. останн. глава хоча є і у французькій літературі, протилежні, висловлюваному Жане, що відстоює самостійність французької декларації.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
РІ оао
- 367 конституанти, як видно з попередньої 1), вважали, що ці права: свобода ), власність і опір пригніченої суть права - «зиремеїтз її ащемеїз» всякої держави. З одного боку, він передують державі і державна форма має бути у відповідності з ними, З іншого, — вони служать предлами його суверенітету, який 3) належати всьому народові і лише йому. Даючи визначення свободи”), декларація встановлюватиме положення, яке буде сприйнято в дещо зміненій формах Кантом і Спенсером: свобода полягає в можливості робити все, що не шкодити іншому індивіду 5).
З-поміж індивідуальних прав декларація стверджує: право недоторканності особистості від довільних арештів 6) і оть насишя під час затримання, відповідальності її лише за злочини, передбачені законом 7), право свободи совісті 3) (але не культу), право свободи думки і миЪиИ, у. Потім декларація встановлює: рівність перед законом і судом, рівність у досягненні громадських посад 10) тобто.
т) Н!зоте ратешеталте У. П. Виевех її Воїх.
2) Види індивідуальної свободи: див. де Атан 1879 ат. УІ-ХГ.
4) Аге. ТУ.
5) Деклараща 1793 ате. 6. 1еге6 ез5 1е ропуой: ді аррагйете. & рота 4е {айте {016 се 41 пе па раз аих агойз Ф'атьгіт: еПе а ропг ргтере ]а пабігу; роіге те]е 1а азисі; ріг запуєсаге 1а 101; за Іші шога]е езё 4апз сеце шахії: № #5 разів & іп апге сідає {1 пе уепх раз так? 4е зо Гай.
6) Аг. УШ [Х.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
3) Аг. ХГ; аге. УІ. Б: 1793р.