Частина 8

у власний спосіб. Він робить крок вперед у розвитку, який нас цікавить. Він захищає особистість і свободу не тільки від посягань держави - що служить темою В. Гумбольдта, - а й від посягань деспотизму, моралі, звичаїв і традиційних забобонів. В обох випадках захист ґрунтується на принципі індивідуальності. Що таке індивідуальність? Марно шукали б у автора точного визначення цього поняття, як і визначення поняття «суспільство». Проте третій розділ його трактату «Оп Шегбу» носить назву: «Про індивідуальність як один із елементів благополуччя». Таким чином, наскільки можна зрозуміти думку Мілля, індивідуальність – це сукупність фізичних, духовних і моральних властивостей людини, які притаманні саме її особистості, а не екземпляру, і вона специфічно виділяється серед інших індивідів. Цей комплекс є первісною єдністю сил природи, на основі якої за сприятливих умов створюється прогресивний тип особистості, а за несприятливих — викорінюється самобутність і самобутність особистості. Мілль, слідом за Гумбольдтом, вважає свободу і різноманітність особистих ситуацій сприятливими; несприятлива – деспотична зрівнялівка в суспільстві та державі. Відтоді, як люди, усунувши відокремлений клас політично панівних, зайняли переважне місце в держав, вони досягли обмеження урядової влади. Але й цим питання про гаран: пяхь такого обмеження не вичерпується, доки правильно не вирішено питання про межі індивідуальної свободи. Але свобода індивідуальна, т. е. свобода совзети, культу, слова, друку, зборів перебуває у такому тійному зв'язку з противодъйстНем індивіда суспільної середовищі, що Мілль підвертати ретельному дослідженню докази рго і збігу цих свобод. Причому захищати свободи однаково, як від держави, так і від суспільства. Він вказуватиме, що ці