MediaArhiv

Титульні сторінки

сторінка 1/202

ВИ. ВОВЕ. Про 10 №. 771 7

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

| НАЧЕРК РОЗВИТКУ _НДДИВІДУВЛІСТИЧНОГО НАПРЯМКУ

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

(Ідея політичного індивіда).

Частина Е-я.

ХАРНІВ. Типограя,Мічне ДЪло*, Нлочновсна, 5: 19.07:

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]

ЯВ дані

А. Н. Сратьев. _

НАЧЕРК РОЗВИТКУ НДИВІДУЮЛІСТИЧНОГО НАПРЯМО

в історії ‹Філосої держави.

(Ідея політичного індивіда).

Частина. 9-а.

ХАРНІВ'Я. Типограя „Друковане Дьйло“, Нлочновсна, 5. 1907.

БІБЛІОТЕНА 1 \

Гіз тим 5.7!

РЛАВА У.

Підстави політичного індивідуалівма У методологічній Філосої ХУ сто- ЛЪтіЯ.

аку

РОЗДІЛ У.

Основа політичного індивідуалізму в методологічній філософії ХУІ століття.

Вже в епоху гуманізму та реформаші ідея особистості пустила глибоке та життєздатне коріння. Її паростки могли знайти і, дійсно, знайшли ретельну культуру у представників думки наступного вЪка.

Якщо попередні пертоди людського мислення про правові і політичні проблеми, через які пробивався індивідуалізм (етатизм і теократизм), можна охарактеризувати, з точки зору панованих тенденцій, прагненням мислителів вказати місце і роль людської особистості, людської особистості, особистої особистості, особистої підготовки кав кінцевої мети, якщо світські письменники з непряжешем працювали над конструкціями політичних форм, надаючи вм абсолютне значення, — то тепер, вирішення тих самих проблем грунтувалося вже на найближчому вивченні людської особистості, якій досі відводилися в згаданих роль пастки тільки пансивні пастки. Мораль і право отримували свої обґрунтування з властивостей середовища (держави, церкви, громадських корпорацій і т. д.), а не з властивостей людей та їх взаємовідносин. Це означало, що, норми поведінки особистості в широко-

Ком сенс слова, були гетереномні, а не автономні. Кром того, у вирішальні проблеми про права5 і держави, з Ш

од: оаеваис: оевомаєї сварки аа вівса

0 етатлической і теократичної точок дарма, переважало телеологічне погляд.