490 особистості мало наслідком і більш піднесений погляд, як на самого індивіда, так і на умови існування і розвитку індивіда в товариств: переважаючи свою користь і об'єднаних для цього в політичний гуртожиток, але індивідів, пов'язаних з політично-суспільною солідарністю та співпрацею. Мілль намагається пояснити, як у існуванні центроб$жні властивості індивіда координуються з пентростремительними. Для чого він приходить не тільки до психологічного аналізу, а й до систематичного узагальнення історичних спостережень над змінами політичних форм такої координації. Цьому присвячена надзвичайно змістовна, ще не перевершена за стислістю та повнотою, частина його введення до трактату «Оп Шегбу». Залучаючи історичне спостереження, Мілль зачіпає ідею, що виступає у нього в неясних ще обрисах, ідею розвитку. Вже в нього вона має важливе значення і у застосуванні до утворення індивідуальності, і в застосуванні трансформуючих форм співжиття, і в застосуванні до певної взаємовідносини між індивідами. Вона служить у нього для з'ясування згаданої координати відцентрових і доцентрових властивостей індивіда. Завдяки розвитку сошалістичних учених, у першу половину 19-го століття, починаючи з Сен-Симона, Міллю. що прагнув до точного і вичерпного спостереження, не можна було не обрати внимаша, при розгляді згаданої координаші, на т сошальні кола, в які входити індивід різними сторонами свого буття і діяльності. Ол звертати увагу на ставлення індивіда не тільки до перкви і держави, а й на відношення індивіда до суспільства. Ми вже відм$фчали зародження і абриси розуміння цього поняття у Томаса Пена і в революційній доктрин, поняття, яке викликало нападки Бентама завдяки своїй невизначеності. У Мілля, щоправда, воно не знаходять ще точного визначення, але контури його намічаються досить помітно. У всякому разі, що необхідно відзначити для нашої теми, - Міллю належати в політичній філософії та заслуга, що він з'ясовуватиме значуще суспільство саме у зв'язку зі свободою індивіда.
Свобода, індивіда, — термін такий ненависний для вузького погляду Бентама, — у сочинешях Мілля одержувати своє більш-менш певне «утримаві, яке приймається і сучасною наукою державного права. Точно також знаходять частково реабілітацію та з'ясовані терміни «справедливість» і «право», піддавайтесь критику Бентама поруч із терміном «свобода індивіда».