З цих порівнянь, по відношенню до трактату, що розглядається, ми, звичайно, не схильні робити рішучих висновків про спорідненість з анархізмом Гумбольдта, - сказати до речі, в згоді міністра народної освіти. Наша мета — відзначити зближення пунктів між ідеями політичного індивідуалізму, принагідно з їх розвитком і наростачем, і між подальшим рухом індивідуалізму, коли він вихолить вже за межі політичного союзу, тобто перестає бути політичним. Останнє могло статися тоді, коли держава стала визнаватись не метою, а засобом, коли людина перестала розглядатися тільки. як «тваринне політичне», а як особина, як самоціль, що має свої невід'ємні права, які й були покладені в основу прав громадянина як політичного індивіда. Вся структура природно-правової доктрини і правової держави корінилася в визнанні за індивідом, якщо висловитися коротко, права на соціальне пормовизначення тобто права творити для себе ті або інші форми гуртожитку, що відповідають такому нормовизначенню. Якщо так, то залишалося показати, що людина може знайти й більш дійсний засіб для своєї життєвої мети, ніж держава — засіб іноді навіть шкідливий. Або принаймні
ІР ТИ
- 393 мБр, що держава може бути плідно замінена, в значній частині своєї діяльності, іншими формами співвідношень сил, а це саме частково зробив спробу довести і Гумбольдт. Наскільки його індивідуалізм 'проникнути оптимізмом, по відношенню до людини, настільки оп ців себе політичним песимістом. Людина, як говорить Гумбольдть, не робиться ближче до своєї мети, стаючи «політичною твариною». Нехай він краще стає більш близьким до природи, що постійно рухається, нескінченно різноманітною у своїх живих індивідуальних формах, що вимагає для них не штучних шаблонів, а урізноманітнюючи положення, природи вічно діяльної і що засідає за себе свого розвитку. Не станемо допомагати цьому розвинуто: «1аізег Йоаге, [аіззег роззег»; усуватимемо лише з його шляху перешкоди. І ось, для розвитку людської особини, такою перешкодою певною мірою виявлялася сама держава. В. Гумбольдт усувати таке перешкоди, відмовляючи державі в позитивній діяльності для добробуту громадян. Держава позбавляється своєї провиденшальної місії. Можна резюмувати теоршо В. Гумбольдта: «Чим мені держави, тим більше свободи та індивідуальності».