Якщо раз назавжди закладено свідомо про те, що моє «я» брати участь у створі закону, і якщо, припустимо, в результаті вийде закон, що пригнічує мене більше, чВм дозволяє моя природа (як напр. $ у певні догмати), то у мене може виникнути сумнівніше в правильності цього закону. Але іншого, більше індивідуалістичного процесу державного законодавства знайти моєму розуму не вдається: або прийняти його, або відмовитися. Такою є дилема. Але прийняти останнє: відмовитися від всякого тодержавного законотворення, значить відмовитися і від держави.
Історики революційних подій і доктрини вказують на розумність політичного індивідуалізму у суспільних і літературних дфятів тієї епохи. (Не кажучи, що ці останні, — як і англо-американські їхні попередники т) Руссо вважав, що демократ!я-первинна форма людського співжиття.
рем лат НР ьь А ОБаАе Г ы аль ко йьвааь > ПеьклаАь ВМ
і соратники, - за небагатьма винятками 1), не застосовували ідеї рівності до соціально-економічної сеєр. У більшості% вони визнавали майновий ценз, тобто невеликий достаток, як показник громадянської правоздатності. Слейєсу — 'є се ще 1е Мегз 65 — належати делені громадян на пасивних і активних).
Так, у питання про відповідність політичної свободи з формою держави, Руссо визнавав непридатність республікансько-демократичної форми для великих держав 2)
У питання про індивідуальну свободу і він, і більше Монтеск'є, п Маблі розуміли свободу усного і друкованого слова, недоторканність особистості в обмежених межах. Незважаючи на вказівки, зроблені Монтеск'є і повторені Руссо про відповідність між свободою, правами і попереднім станом народу, все ж таки принципи Руссо в Сопгаї 09а укладати підстави для конструкпри демократичної республіки, в якій, за припущенням автора, індивідуальна і політична свобода. Причому. політична свобода тобто участі. кожного громадянина в суверенітеті 3) (виключаються жопщини і діти) не розглядається Руссо як засіб забезпечення свободи індивідуальної, але як мета, як основоположне, без якого немає рівноціних індивідів. Навіть більше того, здійснюю цю свободу Руссо надає якийсь містичний характер. В результаті її виявляється
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
2) Див. з цього питання у А. Ашата. Назоте роНыаіє е 1а. геуоаоп бгапсалве. Р. Т. СВ. р.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]