Однак саме це надавало життєвого змісту правовому схематизму Просвітництва і містило основу для переходу від «рашонального» і «ноуменального» до «емпіричного» розуміння особистості.
Спираючись на картеманську Бієчапіа сосеапз, легко було метафізицювати ргтерії па Ачайотіз, постулювати свободу, рівність і побудувати теорію невідчужуваних прав. Конструювати ідею особистості, визначити її свободу і права, захистити від органічного поглинання спільним середовищем складніше, кажуть навіть неможливо, — емпірику (згодом, позитивісту і еволющоністу). Ми спробуємо висвітлити це питання, йдучи тим самим методом спостереження в історії:
політичних навчань та їх ѣілосоѣських обгрунтувань у 19 столітті.
| зорі.
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
Заснування політичного індивідуалізму в емпіричній та еволюцюнній зилосої держави ХХ століття.
РОЗДІЛ 1Х.
Основаня політичного індивідуалізму в емпіричній та еволюційній філософ! держави ХІХ стольтя'.
Політичний індивідуалізм революціонера Локтріни, підживлений теорією природного права, сукупність елементів якої ми розглянули, мав за основу: ідею «особистості та її вроджених прав, а також ідею