Локк своєрідно вирішує проблему, на якій ми вже зупинялися і яка буде предметом особливої уваги з боку Руссо, який, за його словами, користувався принципами «Досвіду про уряд». 2) Ми бачили, що природні права індивіда, за моїми попередниками Локка, створюють безперервний ряд конеліктів між людьми в зваї з лаєїгаіз. Природний вихід із цього положення — договір. При договорі можлива трояща доля цих прав: або вони відчужуються зовсім (Гоббізм), як джерело розбратів і потім вже повертаються в якості милості верховною владою, в розмір нею визначеному; або вони відчужувані лише в частині, тому що при повному відчуженні їх, людина стає в суперечності з властивостями своєї природи (Спіноза); або природні права на свободу та рівність визнаються невід'ємними і в державному стані, але за відомих умов (Локк).
Локк вважає, що не природні права самі по собі є причиною конфлікту в природному стані, але неправильне, кожним за своїм розумінням, їх розуміння і тлумачення. Держава, згідно з оптимістичним поглядом Локка, покликана дати болфі правильне, однакове тлумачення та їх законодавчий захист. Незважаючи на своє
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
2) Ж. Ж. Руссо: 4-е лист з гори.
- 302 позитивне настрої і Локк прилагодити державі своєрідне провиденшальне значення: як тільки настає державний стан, припиняється смута, права краще розуміються і захищаються.
Ідея розвитку залишається йому неясною і він ще під назвою методу «шоге сеоте».
Але за винятком цього недоліку, таке розумінне значення для траждан природного права на свободу і рівність в заз @УШз є шат вперед. І він був засвоєний і повністю оцінений деякими доктринерами великої французької революції.
Заслуга Локка як систематика політичного індивідуалізму своєї епохи полягає ще у спробі синтезу, невід'ємного природного права, що належить індивіду з певною конструкшею держави. Такою конструкшею не може бути абсолютизм, хоча б у солодко-сентиментальній формі батьківського управління і патрархальної монархії. Це Локк доказав ще критикою «Раблагсва».
Вже одне визнане Локком невід'ємності природне: наго права від індивіда створити 150 Гасф0 - обмеженість державної влади. Лок йде далі. Він прокладає дорогу Монтеск'є і дати допитливим ученим їжу для суперечки про першість відкриття теорії роз'єднання влади.
Власне в цьому творі роздліла влада точка дарма Локка-Аристотеманська. (Стагірити, як відомо, робить Гіпатено сіаззсайот1$ державних форм на правильні і неправильні: правлівши на користь самих носіїв влади або правління на користь загальнонародного блага.
Але вже обмежіше *) самої законодавчої влади, - джерело якої завжди залишається народ, вільний змінити