Це надавалося на повний розсуд. Тому, у наступному розвитку доктрини політичного індивідуалізму, бачимо посилення формально правового начала; воно відбувається за допомогою німецької філософії, яка пізно приєдналася до просвітницького англо-американського та французького руху. Саме ѣілосоѣля права Канта сприйняла і засвоїла ідеологічні результати цього руху, обмеживши їх дещо старими, традищшональними поглядами, особливо в політичній частині, що не сприяло цілісності його теорії, за змістом; але за те німець розум надав їм строгу і методичну зовнішнє формулювання.
Значення Канта для політико-індивідуалістичного напряму, полягає в болфі глибокому проникненні в правові основи розв'язання політичної проблеми. Такою основою в революційній доктринфі було зрозумілість статевого права, присвоєного особистості. Кант пішов глибше. Він поставив питання не про те що таке право особистості, а що таке ") право, в якості одного з сучасних імперативів і яке його відношення до інших категорій соціальних імперативів. Він зробив спробу пов'язати питання про саму сутність закону людського співіснування з розв'язання проблеми про форми цього співіснування.
Канть починає з дослідження внутрішнього стимулу особистості, що зобов'язує її до підпорядкування тому чи іншому
1) Ге Меарьз ег ЕШМеп. Єгзєєг Твей. Меарвуззсйе Ап!апозотйпое ег Весь $1еВге. Епейліє ш @1е Весрієйте. $ 3. \Уаз 15 Вага? в. 30. (вид. Кісвшап). 16 Вей @. У.
г б. м ВУІ рі оса Е
із соціальних імперативів. При цьому, Кант робить спробу визначення і розмежування сієри і ступеня цих імперативів, що було надзвичайно важливим для з'ясування становища, займаного підпорядкованою їм особистістю.