і про її виживання ріє роса зрозумів; пояснив і зрозумів про людську природу, існування якої, за законами життя, немислиме без усвідомлення відомих умов її існування. Чому б не назвати ці умови існування, чи то вродженим правом особистості, чи то формою її індивідуально-функціонального розвитку, результат на думку: соціально-політичне середовище не може посягати на їх заперечення без шкоди для законів розвитку людської природи і людства. Таким чином, замість етичного, теократичного та метафізико-індивідуалістичного розуміння норм, через які проходив розвиток напряму, що нас цікавить, ми маємо в англійській філософії новий і, насамперед, методологічний її етап: спробу зрозуміти норми на основі емпіричного методу дослідження законів людської природи. Але де шукати retaria step/atsai 05, засновану не на вузьких спостереженнях за розвитком і вдосконаленням індивідуальної особистості, а на загальних законах природи, серед яких живе індивід і які слід розглядати не лише як внутрішнє середовище для діяльності індивіда, а як матеріал, який формує або формує окремих індивідів – це питання, яке вийшло за межі емпіричних узагальнень Мілля. А ще ми можемо розповісти про взаємозв’язок особистості та середовища. Бентамізм і емпіризм Мілля не могли дати цьому останньому ніякого іншого пояснення, крім проблематичної ідентичності інтересів та симпатії на основ природного почуття спілкування. Доказ ідентичність цих інтересів було тим важче, стоячи на точці зору йогоїзму, тобто «постійного тяжіння до самого себе», що, за емпіричною кінцішкою утилітаризму, доводилося б кожному індивіду починати знову асощативну роботу перетворення. Мілль дав вельми невизначену формулу відмежувавши індивідуальних інтересів від вторгнення суспільства і держави, але не далечінь
Е ІТ
формули, яка могла б координувати і тв і друме інтереси на засадах загального принципу. Таві недоліки вказувалися цілком справедливо критиками практичної теорії моралі і політики.
Подивимося, наскільки вони усуваються в подальшому розвитку індивідуалістичного напряму на болфі широких засадах, запропонованих Спенсером.