Частина 1

Поведінка цих військ у спокійний і, можна так сказати, безпогромний час, ставлення до них військової влади яскраво висвітлені в ескізі меморіалу, який підготував начальник житомирської поліції Абрріус і вручив Директорії від імені міської адміністрації міста Житомира. У цьому обережно написаному меморіалі автори просять Директорію вивести з міста війська, які стояли там під час першого погрому (ескіз, про який йде мова, був складений у період між першим і другим погромами). Солдати «дуже деморалізовані, не мають абсолютно ніяких занять і в зв’язку з натовпом вселяють страх і жах у кожного мешканця... Особливо це стосується «сотні» комендантів. Міська адміністрація та слідча комісія мали повну можливість переконатися, що люди у військових плащах, спіймані з краденим, перебували на службі в сотнях комендантів. Коли їх заарештували й доставили до коменданта, той одразу відпустив їх, після чого вони мали нахабство знову й знову відвідувати адміністрацію та слідчу комісію й вимагати повернення вкраденого. Цю вимогу слідча комісія інколи задовольняла з огляду на зухвале ставлення правопорушників і те, що їх відпустили без покарання. Пізніше ці ж особи, озброєні, їздили на дрошках містом, де, безсумнівно, продовжували свої підлі дії».