У ніч на понеділок, 12 травня, о 12.30 почався погром. Того вечора євреї почали ховатися, хто в коморах знайомих селян, хто в ярах і городах. У домі коваля Сруля Капустянського зібралася значна група заможніших євреїв, які вважали, що тут, як і в Златополі, не будуть турбувати бідних і ремісників. Але це очікування виявилося ненадійним. Можливо, саме тому, що там була зосереджена значна кількість євреїв, бандити пішли туди в першу чергу. Близько 11.30 ночі група з 25 чоловік постукала в будинок. Господар побіг на мансарду і звідти почав кликати на допомогу. У відповідь він почув, як хтось жалісливо запитує знизу, в чому справа. Капустянський був переконаний, що бандити пішли і тепер він має справу з людьми добрих намірів. Він спустився з мансарди й відчинив їм двері. — Стій! — скрикнув один із бандитів, вбігаючи. Капустянський упізнав серед бандитів свого знайомого і благав його взяти участь, називаючи його по імені. «Ага, ти мене впізнав, клятий єврей. Ну, то бери це» І вбив його пострілом. Від пострілу вискочила його дружина з тримісячною дитиною, але та ж доля спіткала і їх. Покінчивши з Капустянськими, бандити з дикими криками кинулися до хати: «Жиди, негідники, доки ви ще будете нами панувати?» і відкрили нерегулярну стрілянину серед людей, які ховалися в будинку. У результаті з шістнадцяти людей, які були в будинку, врятувалися лише четверо.
Наступного дня, у вівторок 13-го, виконавчий комітет скликав збори для вирішення питання про утилізацію тіл 12 убитих євреїв. Збори вирішили, щоб деякі селяни поховали їх біля синагоги. (Не було