Першою ластівкою на повстанському небосхилі був український лівий соціал-революціонер С. Штогрин. Щогрин, сам родом з Умані, навчався в Уманському садівничому училищі, був відомим політичним діячем і був популярним як захисник інтересів селян. Штогрин вимагав надати лівим українським есерам місця у Виконавчому комітеті, а Раду і Виконавчий комітет взагалі реорганізувати так, щоб селянський елемент мав більшість. Нічого не досягнувши, Штогрин очолив повстанців і почав агітувати проти радянської влади і готувати відкрите повстання. Але ця агітація була не тільки антирадянська, а й антиєврейська. Уряд почав виступати проти Штогріна, заарештував його і розстріляв. Коли його допитували в Надзвичайній комісії, йому також висунули звинувачення в тому, що він веде антисемітську агітацію, і його запитали, чи він не розуміє, що це може призвести до єврейського погрому. Штогрин заявив, що це правда, що він закликає селян до погрому, «бо, — казав він, — іншим способом підняти селян неможливо».
Після розстрілу Штогрина хвиля повстання посилилася. Селяни майже всіх навколишніх сіл повстали і під проводом Клименка підійшли до міста. Весь час було відомо, що повстанці все навколо міста, але не очікували, що вони атакуватимуть саме місто. Тим часом радянська влада скликала селянські збори, які з перших же кроків виступили проти існуючої влади і винесли резолюцію з вимогою реорганізації Ради і Виконкому та зміни всієї попередньої політики. На це уряд відповів розгоном зібрання. Це сталося в неділю, 11 травня. Розгін зібрання став тією іскрою, яка запалила весь нагромаджений легкозаймистий матеріал. У понеділок, 12 травня, вранці повстанці увійшли в місто, і того ж дня почався погром. Місто було покинуте більшовиками без опору, хоча чисельність повстанців була значно меншою за чисельність діючого радянського загону в Умані. Погром, як було сказано, тривав 12, 13 і 14 травня. Грабунок не мав інтенсивного характеру; небагато речей вкрали, меблі не знищили. Забирали в основному гроші та цінності, всюди шукали зброю. Матеріальні збитки, за словами мешканців, порівняно невеликі, може, на мільйон, тоді як, як кажуть уманчани,
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
8-й радянський полк (який прибув потім) вкрав незрівнянно більше — на десятки мільйонів.