У вівторок, 23 червня, близько 17:00 я вийшов з дому, щоб відвідати місцевого комісара Шелінга. Біда полягала в тому, що напередодні місцева молодь замкнула двері нашого будинку ззовні. Ця витівка занепокоїла мою дружину, і вона наполягала, щоб я пішов і сказав про це комісарові. Коли я був у головного міліціонера, моя дружина кинулася до мене дуже перелякана і сказала, що до нас у дім зайшли озброєні люди і хочуть її вбити, і вимагала гроші. Вона розповіла, як ці люди, які називали себе людьми Соколовського, вимагали гроші, а коли вона сказала, що грошей немає, вони почали на неї кричати: «Ви всі комуністи». Дружина і дочка заявили, що вони не комуністи. Тоді озброєні селяни вимагали, щоб усі в хаті підписали письмові заяви, що вони не комуністи. «Ви, євреї та комуністи, спалите наші села», — казали ці люди. Селяни забрали всіх, хто був у хаті, включно з дітьми, і відвезли до «коменданта» на той бік річки. Усіх відвезли до хати Найвельжа (згодом убитого). Туди ж привозили інших євреїв з інших будинків. Всього їх було вісімнадцять. Там їх усіх поставили в ряд, і один із селян наказав зарядити рушниці; «І добре попрацюйте, — сказав він, — щоб ми могли збити вісім людей одним пострілом». Тоді донька з невісткою почали благати про пощаду, обіцяючи віддати їм золото, заховане у дворі. Після цього
Бандити виявили жвавий інтерес і відвели мою доньку і невістку на мій двір, де їм віддали золото і гроші. Селяни розійшлися. Перед тим, як ці селяни повернулися з нашими людьми, інші бандити ввійшли в хату і розгромили її повністю, не залишивши нічого цілим, вибивши вікна і вибивши двері.
ШАЙЯ ВАКС.
III. Міхель Найват, 43 роки, одружений, четверо дітей;
Торговець
Моє постійне місце проживання в селі Шершні. У понеділок, 22 червня, я виїхав із Шершні на ярмарок до Ченовичів. У Ченовичах я зустрів свого батька, який приїхав туди раніше з Шершнів. У вівторок батько поїхав із Ченовичів назад у Шершні. По дорозі він зустрів єврея, який їхав із Шершні до Мелена і який розповів йому, що в Шершні справи погані, і порадив йому не їхати туди. Батько подумав і, незважаючи на це, пішов у Шершні. Коли він увійшов у село, на нього напали озброєні люди і завели до нашої хати. Це побачили донька і невістка Вакса. Бандити побили мого батька, потім повели його туди, де зібралися всі інші євреї села, і там розстріляли.
У селі Шершні залишилася вся моя родина, дружина і маленькі діти. Я ще не знаю, що з ними сталося, і не можу отримати жодних новин про них. Кажуть, що "люди Соколовського" досі в "нашому селі. Хотів би я туди поїхати, забрати сім'ю та поїхати. Батькові було 65 років.
МІХЕЛЬ НАІВАТ.
СЕЛО ДОБРИНЬ (ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ)
Погром 27 червня 1919 р. Свідчення Етії Кіпмс, 74 роки, торговця