Махно — інтелігент, колишній сільський учитель, колись ув'язнений за політичні злочини, людина розумна й енергійна. Під час першого етапу російської революції входив до Єлисаветградського виконавчого комітету робітничих депутатів. Під час німецької окупації став популярною особою в уряді Катеринослава, де готував повстання проти німецького панування. Населення села вважало Махна одним із тих «святих борців» за справу села, які покінчили з режимом, який намагався винести з України все і встановити на рівнинній землі терористичне панування. Як і загони Григор’єва, повстанські загони Махна також зайняли цілу лінію пунктів на півдні (18 березня вони зайняли Бердянськ, а на с. 3іст, Мелітополь, Очаків, Сиваш), які перейшли на бік радянської влади, не записалися однозначно до радянської влади, тому його зрада не так боляче вразила, як Григор'єва.
Частина 3
сторінка 49/324