MediaArhiv

Частина 8

сторінка 134/324

Він також послав до міської управи повідомлення, що він приступив до обов’язків коменданта гарнізону, що має намір судити кожного порушника порядку, і водночас повідомив, що на одній із станцій він застрелив козацького старшину, який намагався грабувати. Віце-президент Центрального бюро варти Шенкманн, почувши про це повідомлення, вирушив до Семосенка, щоб з ним особисто познайомитися. Семосенко прийняв його привітно, пообіцяв постачати варту боєприпасами та всіляко сприяти запобіганню погромів. Про цю розмову з Шенкманом, а також про те, що Семосенко надіслав вищезгадану прокламацію для друкування, стало відомо деяким агентам міської самостійної влади, і вони, за словами д-ра Ставінського, президента міської ради, пішли до коменданта Ківерчука, щоб розпитати, які повноваження має Семосенко і хто їх йому дав. Ківерчук відповів, що йому нічого про це не відомо, і вжив заходів, щоб проголошення, уже виставлене в друкарні, не друкувалося.

Слід зазначити, що з появою в місті 3-го гайдамацького полку серед євреїв виникла обурена напруга. Цей полк поводився непросто, і про нього точно говорили, що в минулому він мав погроми. Ніхто в місті не знав, що готується більшовицьке повстання. Лише за два дні до 15 лютого комендант ополчення Кара-Желязков сповістив Йоффе, що він чув, що в Проскурові планується революція і що в комендатурі точно стверджували, що вже названий майбутній більшовицький режим на чолі з Йоффе.

Схвильований Йоффе викликав представників соціалістичних партій, серед них і більшовиків. Про це заявили два представники комуністичної партії, які з'явилися на це засідання

ПРОСКУРОВ:

справді планувалося повстання і формувався новий уряд. Представники інших груп протестували і вказували, що повстання закінчиться провалом і призведе євреїв до повного знищення. Вони відповіли, що повстання відбудеться одночасно в усьому уряді Поділля і що частина гарнізону в Проскурові буде на боці повстанців, а шістнадцять сіл готові прийти їм на допомогу. Про те, коли відбудеться повстання, вони не повідомляли. (Див. свідчення Йоффе, стор. 84-87 і 92-99.)

Початок більшовицького повстання