Євреї, але боротися з комуною, і що якби євреї співпрацювали з ними в цій боротьбі, все було б добре. Водночас повстанці попередили євреїв, щоб вони не збиралися на майбутню мобілізацію, оголошену більшовиками. Те ж саме відбувалося в кількох інших місцях, де євреї навіть оголосили уряду, що вони можуть йти на збірний пункт (на військову службу) лише в тому випадку, якщо підуть і селяни. Але якщо такі ідилії громадянської війни й мали місце, то лише в кількох містах і селах, де повстанцями були місцеві селяни, які бачили перед собою лише «своїх» євреїв, у яких анітрохи не підозрювали «комунізму».
Але столицю району Іскорость селяни, мабуть, вважали цитаделлю комунізму, і селяни дуже пильно стежили за всім, що там відбувалося. А коли я приїхав у Коростень і почав організовувати їдальню і влаштовувати казан, той самий жахливий «общий казан», яким агітатори лякають селян, той справжній символ «комуни»; а коли звістка про цей «котел» прийшла в інше місто, в Ушомир, то почали казати, що в Коростені «євреї вже комуну засновують, казан уже бачили»... В Ушомірі селяни сказали євреям: «Їдьте в Коростень, там уже котел готовий!» Ушомирські євреї були налякані, боячись, що їх звинуватять у створенні «комуни», і благали мене не заводити в Ушомірі такої їдальні, як у Коростені, щоб це не звинуватило їх у — комунізмі! Так серед трагічних і трагікомічних подій і подій пройшли перші дні роботи в районі з 24 червня по 5 липня. Це був перший період повстання; період спроб повстання, поки що обережного і боязкого, і розрізнених спалахів серед селян.
МІСТ (УРЯД ВОЛИНІ) Погром 16-19 липня 1919 р.
I. Свідчення Ісаака Голдберга, 23 роки, вчителя та літератора
До недавнього кошмару в Словечно не було небезпеки для єврейського населення.