Взаємовідносини між єврейськими і християнськими жителями носили самий дружній характер. Таким чином, 1905 рік, який став роком погромів у цьому краї, минув м. Дубово взагалі без ексцесів. Так само чудовим було ставлення місцевої інтелігенції — міського священика, шкільних учителів, поштмейстера та ін. Призови в роки війни також пройшли для міста успішно. Велика зміна 27 лютого 1917 року ще більше зміцнила дружні стосунки між єврейськими та християнськими жителями. Період правління Центральної Ради не відзначався жодними випадками, які б свідчили про національні протиріччя. Лише після повалення німцями Ради і встановлення «гетьманщини» з німецькими каральними загонами для відбирання хліба в селах почала спостерігатися якась тупа образа на євреїв. Сільські плітки говорили про якісь особливо близькі стосунки між євреями та німцями. Але навіть ці чутки не набули зловісного характеру для єврейського населення, оскільки селяни звинувачували у заклику німців найбільше місцевих християн-орендарів млинів. Сигналом відходу німців з кордонів України та міцного встановлення режиму Петлюри в місті став перехід уряду до рук української республіканської влади. І хоч у цей період спостерігалися певні прояви антисемітського характеру, проте звинувачення євреїв у опосередкованій участі в гетьманських каральних експедиціях не носили різкого й певного характеру.
Селяни околиці здебільшого вступали до лав петлюрівської армії. Відступ петлюрівців і початок більшовицької влади виразився в утворенні в містечку комітету. На початку цього режиму було сформовано «Комбед» (Комітет бідноти); згодом за участю матроса Зарачинського (давнього знайомого містечка Дубово, який за часів гетьмана переховувався в Одесі) було зроблено кроки до організації виконавчого комітету. П'ять євреїв увійшли до цього комітету, один робітник, чотири власники в місті. Завдання Виконавчого комітету спочатку були зосереджені на організації Трибуналу. Одночасно виконком скликав на 10 травня в м. Умань з’їзд червоних солдатів, робітників і сільських делегатів. Того ж дня, 10 травня, Дубівський виконавчий комітет було розпущено. Один із делегатів до Умані повернувся до Дубового 11 травня і доповів про закриття з’їзду. Атмосфера почала явно напружуватися.
На тлі життя Дубового і судового процесу.
ДУБОВО: