Частина 6

У Ново-Миргороді місцеве духовенство йшло хресним ходом до погромників, коли ті жахливо готувалися до погрому (рили могили для майбутніх жертв, які ховалися і в розпачі чекали неминучої смерті) і намагалися заступитися за них, але марно. Бандити не прислухалися до їхніх повчань. Щоб зменшити кількість єврейських жертв, «волосний виконком» заарештував велику кількість євреїв разом із сім’ями (близько 1300 осіб) і протримав їх під вартою 89 днів. Це врятувало їх від смерті. У Матусовому (уряд Києва) погром через реакційну агітацію місцевої інтелігенції розпочався під лозунгом «Доки ви, євреї, будете нами правити?». На зборах громади обговорювалося питання про продовження погрому. Двоє вчителів енергійно висловилися на користь захисту євреїв, вказуючи на те, що влада євреїв на даний момент уже усунена, а ті, хто вижив, були бідними нещасними створіннями. Спочатку їм не давали говорити. Навіть їхні колеги обернулися проти них і погрожували поквитатися. Але протверезілі селяни почули їх і погроми були припинені. Активне втручання християнського населення в оборону призвело до припинення погромів навіть у тих випадках, коли масові вбивства організовували дисципліновані військові сили, на які могла покластися військова влада. Такою була ситуація в Проскурові. Запит групи в міських депутатів те, що комендант припинив погром, не вплинуло. Було скликано засідання міської Думи (єдиному депутату-єврею вдалося цього зробити). У зустрічі брали участь головні винуватці Семосенко та Ківерчук. Семосенко стверджував, що лише євреї відповідальні за те, що відбувається; що, будучи переважно більшовиками, вони мали на меті знищити гайдамаків та інших козаків. Він сказав, що й надалі буде діяти так само, як і раніше, оскільки вважає це своїм священним обов'язком. Про це говорив і Ківерчук. На них відповів міський депутат Верхола. Він виступив у Думі з великою промовою, в якій зазначив, що те, що сталося в Проскурові, є ганьбою для України. Він говорив про заслуги козаків у минулому і вказував, що в даному випадку Семосенко одягнув розбійників у козацькі шати, а себе зробив їхнім старшиною. Звертаючись до Семосенка, він сказав: «Ви воюєте проти більшовиків, а старі й діти, яких ваші гайдамаки вбивали, були більшовиками? Ви наполягаєте, що більшовиками є лише євреї. Хіба ви не знаєте, що більшовики є й серед інших народів, навіть серед українців?" Після сесії міської думи масштабних розправ не повторювалося. Семосенко віддав наказ, хоча за початковим планом розправи мали тривати ще три дні. Завдяки зусиллям Верхоли, який фактично врятував євреїв Проскурова від повного знищення, Семосенко був відкликаний із Проскурова.*