У понеділок, починаючи з самого ранку, численні селянські вози з навалені тілами рушили до Єврейського кладовища. Тіла прибували цілий день і заповнили все кладовище. За свідченням свідка Фінкеля (с. 1-4), він сам, перебуваючи на цвинтарі, нарахував більше тисячі трупів. Наймити-селяни викопали на цвинтарі величезний рів, який мав стати братньою могилою жертв розправи. На кладовищі, як повідомляє той же Фінкель, з'явилися мародери, які під різними приводами підходили до тіл, перебирали їх і грабували. З'являлися також родичі вбитих, які шукали їхні трупи і діставали з їхніх кишень цінності, у багатьох випадках дуже значні; але виявилося, що дуже багато трупів були раніше пограбовані. Жінок знайшли з відрізаними пальцями, на яких, очевидно, були персні. Похованнями займався інспектор Добровольський. Він мав наказ, щоб жодне тіло не залишалося непохованим уночі. Однак поховати всі тіла не вдалося до четвертої години ранку вівторка. Варто додати, що крім братської могили викопано чотири менші могили, у яких багато поховано. Деяким євреям вдалося поховати своїх родичів в окремих могилах.
Як уже зазначалося, окремі вбивства євреїв тривали і в наступні дні, як у Проскурові, так і в околицях. Багато було вбито по дорозі в сусідні місця, в полях і лісах, і в найближчих селах і хуторах. Окрім тих євреїв, яких убила розпущена гайдамацька орда, влада сама заарештувала багатьох євреїв під приводом того, що вони більшовики, а потім розстріляла. У цьому плані особливо відзначився помічник Ківерчука Ковалевський — син місцевого господаря, дуже розбещений і жорстокий юнак. (Див. свідчення Сари Геллман, стор. 13-15.)
Надзвичайно цікавим у зв’язку з цим є свідчення свідка Цацкіса, який разом з десятьма іншими був засуджений до розстрілу, але якимось дивом утік. Це Цацкіс, який
ПРОСКУРОВ: