Частина 17

Момент мого приїзду в Коростень припав на нову хвилю, на новий етап громадянської війни тут, у цьому краї. Під впливом невдач на фронті та внаслідок призову в багатьох селах і хуторах почалися спалахи проти «комуни» і «євреїв». Несподівано для невеликих груп єврейських сімей, що проживали в навколишніх селах і хуторах (по три, чотири, п'ять сімей на місце), почали з'являтися озброєні селяни, скликалися збори, організовувалися повстання проти радянської влади; і, як необхідний ритуал таких повстань, пограбування та вбивство окремих євреїв. Мешканці цих розрізнених місцевостей, про які ніхто з нас нічого не знав, втекли «до своєї столиці Коростеня, залишивши своє майно на пограбування в руках місцевих селян; або вони навіть покинули свої сім’ї та втікали безслідно, куди їм траплялося. Усі ці крихітні місця, такі як Шершні, Тульчинки, Добрині тощо, з двома-трьома [єврейськими] родинами (див. стор. 1-6 звіту) пережили те саме, що пережили Житомир, Овруч, Проскуров, де ми знаємо і весь світ знає, що сталося. Весь жах їхнього становища полягав у приреченому становищі, в якому вони опинилися. Бандити полювали на них «за життя», як розповів Матяшко, керівник бандформувань, що діяли тут. Жертвами цих спалахів були люди, ні в чому не винні, — старожили й літні жителі сіл, які ненавиділи «комуну» так само, як і ті, хто їх убивав в ім'я боротьби з цією «комуною». У ці місцевості слідчий агент ніколи не проникне; вони ніколи не будуть записані на сторінках звіту. Усі ці повстання проти режиму та євреїв відбувалися під прапором Соколовського, загони якого діяли в околицях Житомира. У багатьох місцях не було прямого зв'язку з загонами Соколовського, але селяни, вважаючи, що зараз треба назвати себе тим чи іншим ім'ям, вирішили назватися його послідовниками. Були місця, де селяни хоч і повстали проти радянської влади, але все ж відрізнялися від Соколовського; в таких місцях не було ні вбивств євреїв, ні навіть пограбувань. Подекуди можна відзначити нову рису у відносинах повсталих селян до євреїв. Так, у містечку Ушомир (про яке див. нижче), поблизу Коростеня, повсталі селяни не чіпали нікого з євреїв. П'ятнадцять повстанців з'явилися в місті рано вранці, скликали всіх євреїв до синагоги і там оголосили їм, що вони прийшли не знищувати