Третя атака григор'євців сталася в червні. Вони скористалися тимчасовим відходом радянських військ. Як і після 21 травня, все єврейське населення зігнали на подвір'я виконкому волості і там грабували по чоловіках. З деяких навіть зняли останні куртки, плащі, чоботи та черевики. Крім усього цього вони наклали контрибуцію в розмірі 75 000 крб. Замучене і затероризоване населення через брак коштів змушене було позичити кілька тисяч карбованців у російському кредитному товаристві, щоб врятувати своє життя. Зовні на стінах і дверях єврейських жителів крейдою зображували хрести, а у вікнах встановлювали образи святих. Так були підготовлені та здійснені криваві розправи та погроми в Олександрівці та сусідніх місцях. Нам повідомляють, що в містечку Медведівка навколишні селяни пішли ще далі; вони розібрали і вивезли будинки та інші будівлі, що належали євреям, і ніхто з населення, що втікало, не наважується повернутися і перешкоджати руйнуванню житла, побудованого тяжкою працею. Зруйновано понад 500 житлових будинків із населенням від 3200 до 3300 осіб.
ШПОЛА (КИЄВСЬКА ВЛАДА)
Погром 27 травня 1919 р. Свідчення Краснянського, зняті Майзлішем, 8 серпня.
Місто Шпола — залізнична станція Звенигородського кантону.
Погром вчинили ватаги сусідніх селян (з Лебедина і Листопадово), що йшли під прапором Григор'єва. Група приблизно від 150 до 200 чоловіків з’явилася ввечері в понеділок, 26 травня, і обійшла синагоги, наказавши всім чоловікам йти на станцію. Близько 1000 євреїв беззаперечно підкорилися і зібралися на станції. Там вони відокремили старих і заявили, що збираються їх розстріляти. Коли здійнялися крики та благання, бандити заявили що вони дадуть їм жити, якщо отримають певну кількість провіанту та грошей (цукор, чай, борошно тощо). Встановлено ліміт у дві години. Було обрано комісію, яка приступила до збору провіанту. Але на станції Цвєткове (12 верст від Шполи) почалася стрілянина, і банда злякалася й пішла.
Наступного ранку (вівторок, 27 травня) прибула розвідгрупа і, виявивши, що в місті нікого немає, повідомила про це банду. Вони відразу з'явилися і почали грабувати. Населення в паніці розбігалося і ховалося. Були пограбовані всі єврейські будинки та деякі крамниці (на початку року у Шполі сталася велика пожежа, згоріли майже всі крамниці). Забирали речі, одяг і білизну, а те, що було, псували і знищували. Того ж дня чотирнадцять загинуло, переважно з вогнепальної зброї, деякі випадково, від випадкових куль. Місцеві селяни спочатку ховали євреїв, але потім почали говорити, що самі бояться. У розграбуванні вони участі не брали. На дверях неєврейських осель ставили хрести. Увечері прибули радянські частини і витіснили бандитів.