Постава Петлюри зрозуміла з відвертої розмови начальника гарнізону полковника Петрова з представником Надзвичайної слідчої комісії. Петров, колишній офіцер генерального штабу, говорив про себе деяким особам громадського життя, що він був вірним слугою царя до першого березня. Після 1 березня він виявив, що помилився, і став соціалістом. Розмова була настільки значною, що Надзвичайна слідча комісія вирішила надіслати до Директорії виписку з протоколу, де йдеться про розмову з Петровим. Виписка така:
10 квітня 1919 року.
ЗВІТ ДЕЛЕГАЦІЇ, ОБРАНОЇ НА СЕСІЇ 3 КВІТНЯ.
До складу делегації увійшли наступні члени Комісії: М. А. Кіц, другий генеральний прокурор, суддя Г. В. Рублевський і П. Т. Редько, представник урядового округу.
Делегація повідомила, що спочатку відвідала урядового комісара Сумкевича, який дуже прихильно поставився до роботи Комісії. Він сказав, що справу другого погрому необхідно передати Надзвичайній слідчій комісії, яка вже існує, і пообіцяв особисто звернутися для цього до Директорії. Він просив дозволити йому представити з цього приводу власний спогад, радив звернутися до військового начальства, обіцяв забезпечити необхідні кошти і дав Комісії аванс у розмірі 15 000 руб.
Начальник польової поліції Богацький також прихильно поставився до роботи, виконаної комісією, і пообіцяв їм свою повну підтримку в їхніх домашніх обшуках і арештах.