У деяких випадках масових погромів на місце подій направлялися спеціальні слідчі, особи з ґрунтовною юридичною підготовкою, які доповнювали вже наявні докази, вилучаючи документи та допитуючи нових свідків. Зібраний таким чином матеріал втілювався в томи іноді на кілька сотень сторінок, на які пізніше посилався слідчий у своїй узагальненій доповіді, посилаючись на сторінку та номер тому у справі, як, наприклад, звіти відомого адвоката пана А. І. Гіллерсона про погроми в Овручі (див. Додаток, стор. 185 і далі) та в Проскурові (див. Додаток, стор. 202 і далі), який обґрунтовував свої твердження точними посиланнями (як на стор. 208, 209, 210 та ін.).
Через різні фронти війни на Україні та внутрішній стан громадянської війни нам не вдалося зібрати матеріал для всіх погромів. Тим не менш, фактів, виявлених самовідданими зусиллями наших представників, цілком достатньо для ґрунтовного, соціально-політичного, аналізу єврейської трагедії в Україні в
ПЕРЕДМОВА iii
1919. І оскільки наш комітет був організацією Червоного Хреста з неполітичними цілями, робота розслідування велася в абсолютно неупередженому дусі.
Більшість матеріалів, які є в моєму розпорядженні, представлені в Додатку, частина в тексті. У книзі мої особисті висновки, зроблені на основі матеріалу та моїх спостережень за бурхливими подіями в Україні.
Вже більше року, як відбулися жахливі події, описані в цій книзі. Але в 1919 році вони не закінчилися. Кривава хвиля вийшла за межі України, і деінде розігрувалися жахіття, які не тільки дорівнювали українським звірствам, але навіть перевершували їх. А в самій Україні реакція продовжувала свій кривавий карнавал. Події 1920 року лише підтверджують висновки цієї книги, а саме те, що реакція використовує різанину євреїв як метод політичної війни.
На завершення я хочу висловити подяку всім моїм колегам по Комітету допомоги. Я вдячний їм подвійно — за моральне задоволення від спільної праці, виконаної на допомогу нещасним жертвам погромів, і за величезну, невтомну працю зі збору доказів, яка уможливила написання цього резюме. Я повинен особливо згадати тих, хто стояв найближче до мене в роботі: д-р П. І. Розенталь (Анман), д-р Ф. Е. Ландер, пан Л. В. Френкель, пан С. Й. Хейфец, д-р Л. Н. Хеллер, пан А. І. Гіллерсон і пан Ісаак Гутерманн.
ЕЛІАС ХЕЙФЕЦ.
Нью-Йорк, 20 грудня 1920 р.
ЗМІСТ
СТОРІНКА РОЗДІЛУ
ДОДАТОК ДО РОЗДІЛУ II ДОПОВІДЬ А. І. ХІЛЛЕРСОНА
[фрагмент нечитабельний у скані першодруку]
III. ФЕЛЬШТИН (УРЯД ПОДІЛЛЯ). ДО РОЗДІЛУ III
I ПОГРОМИ БАНД СТРУКА.... 235
II ПОГРОМИ ГРИГОР'ЄВСЬКИХ БАНД І
РОЗДІЛ I СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПРИЧИНИ